Джульєтта Капулетті – головна героїня трагедії У. Шекспіра «Ромео і Джульєтта», юна дівчина з наївністю дитини, яка змінилася в ім’я любові. Джульєтта належить до сімейства Капулетті, яке з давніх пір ворогує з родиною Монтеккі. Вона з’являється на початку твору і постає безтурботною дівчинкою, оточеною турботою батьків, та під захистом двоюрідного брата Тибальта і улюбленою своєю годувальницею. Та відноситься до Джульєтти, як до власної дочки і готова заради неї на все. Знатний рід Капулетті у Вероні добре знають і шанують. На момент подій, що відбуваються Джульєтті майже чотирнадцять років. Про заміжжя вона поки не замислюється, так само як і про кохання. Вона завжди покірна волі батька і матері, але все змінюється, коли вона зустрічає Ромео Монтеккі. У душі дівчини пробуджується невідоме раніше почуття, разом з яким оживає і розум. Вона не замислюється про те, до якої родини належить її коханий, що він спадкоємець їх смертельного ворога. Для неї він просто людина, яку вона полюбила всім серцем. dovidka.biz.ua У ході трагедії образ Джульєтти поступово змінюється від наївної дівчини-дитини до зрілої закоханої жінки. Саме вона виступає ініціатором таємного шлюбу з Ромео, як доказу любові. Адже тільки так вони зможуть бути разом. Незабаром в смертельній сутичці з Ромео гине Тибальт, за що батьки Джульєтти вирішують помститися, а також видати дочку заміж за Паріса. У відчаї героїня вирішує покінчити життя самогубством, прийнявши отруту.
Твір "Момент" Володимира Винниченка — новатора в українській прозі і драматургії — відбиває той відрізок часу, який неможливо забути. Зовнішні події, близькі для колишнього політв'язня В. Винниченка, стають лише ґрунтом, на якому розквітає вразлива квітка кохання-щастя.
Імпресіоністична форма викладу, емоційність та психологізм твору змушують читача повною мірою відчути те, що переживав головний герой твору, який мав негайно перетнути кордон. Найліпший час для задуманого — темна ніч, але він не має вибору, і тому "можуть убити". Ще одна незвичайність — перетнути кордон він мусить разом із, як виявилось потім, "знайомою у минулому житті" незнайомкою.
Екстремальність ситуації, момент на межі життя і смерті, сприйняття оточуючого середовища на емоційному рівні, стан героя — спокійний, врівноважений, ненапружений, немов затишшя перед грозою. Він не тільки бачить і відчуває такий дріб'язок, як соломинки, що кололи обличчя під час переїзду, запах рядна, яким колись накривали огірки, шарудіння бур'яну, пирхкання конячки, бездоріжжя, по якому їде підвода, білі берези, метелики, кузьки. Все це закарбовується у його пам'яті з такою силою, що потім, у тюремній камері, він здатен відтворити найтонші нюанси, найдрібніші, але такі важливі деталі, без яких світ не був би гармонійним.
Джульєтта Капулетті – головна героїня трагедії У. Шекспіра «Ромео і Джульєтта», юна дівчина з наївністю дитини, яка змінилася в ім’я любові. Джульєтта належить до сімейства Капулетті, яке з давніх пір ворогує з родиною Монтеккі. Вона з’являється на початку твору і постає безтурботною дівчинкою, оточеною турботою батьків, та під захистом двоюрідного брата Тибальта і улюбленою своєю годувальницею. Та відноситься до Джульєтти, як до власної дочки і готова заради неї на все. Знатний рід Капулетті у Вероні добре знають і шанують. На момент подій, що відбуваються Джульєтті майже чотирнадцять років. Про заміжжя вона поки не замислюється, так само як і про кохання. Вона завжди покірна волі батька і матері, але все змінюється, коли вона зустрічає Ромео Монтеккі. У душі дівчини пробуджується невідоме раніше почуття, разом з яким оживає і розум. Вона не замислюється про те, до якої родини належить її коханий, що він спадкоємець їх смертельного ворога. Для неї він просто людина, яку вона полюбила всім серцем. dovidka.biz.ua У ході трагедії образ Джульєтти поступово змінюється від наївної дівчини-дитини до зрілої закоханої жінки. Саме вона виступає ініціатором таємного шлюбу з Ромео, як доказу любові. Адже тільки так вони зможуть бути разом. Незабаром в смертельній сутичці з Ромео гине Тибальт, за що батьки Джульєтти вирішують помститися, а також видати дочку заміж за Паріса. У відчаї героїня вирішує покінчити життя самогубством, прийнявши отруту.
Твір "Момент" Володимира Винниченка — новатора в українській прозі і драматургії — відбиває той відрізок часу, який неможливо забути. Зовнішні події, близькі для колишнього політв'язня В. Винниченка, стають лише ґрунтом, на якому розквітає вразлива квітка кохання-щастя.
Імпресіоністична форма викладу, емоційність та психологізм твору змушують читача повною мірою відчути те, що переживав головний герой твору, який мав негайно перетнути кордон. Найліпший час для задуманого — темна ніч, але він не має вибору, і тому "можуть убити". Ще одна незвичайність — перетнути кордон він мусить разом із, як виявилось потім, "знайомою у минулому житті" незнайомкою.
Екстремальність ситуації, момент на межі життя і смерті, сприйняття оточуючого середовища на емоційному рівні, стан героя — спокійний, врівноважений, ненапружений, немов затишшя перед грозою. Він не тільки бачить і відчуває такий дріб'язок, як соломинки, що кололи обличчя під час переїзду, запах рядна, яким колись накривали огірки, шарудіння бур'яну, пирхкання конячки, бездоріжжя, по якому їде підвода, білі берези, метелики, кузьки. Все це закарбовується у його пам'яті з такою силою, що потім, у тюремній камері, він здатен відтворити найтонші нюанси, найдрібніші, але такі важливі деталі, без яких світ не був би гармонійним.