Автор починає з розповіді про те, що 25 липня 1964 року у селі Великі Чаплі Вітька Горобець та Петро Білий будуть стрілятися на дуелі за дівчину — Гальку Козачок. Секундантом на дуелі зі сторони Вітьки буде Федько Котигорошко (старший), а Юрко Гречаний буде секундантом противника.
Коло двору Горобця сиділи дуелянт та Федько і розмовляли про завтрашню важливу подію. Поки Вітько хвилювався, що він може померти, його друг запевняв того, що ніч перед стріляниною потрібно ходити по хаті і думати про даму серця. Потім Котигорошка кличуть до вечері, а Вітько, зоставшись сам, пафосно декламує вірші Лермонтова. Мати кличе сина до хати, дає йому випити молока, і від того Вітьку так хочеться спати, що він забуває про настанову друга ходити з кутка в куток і солодко засинає з піском на животі (мати подумала, що син засмучений через те, що в нього болить живіт, і лікувала його гарячим піском). Далі автор роздумує над тим, як же міг головний герой закохатися у Гальку, у дівчину, з якою він провів усе своє дитинство. Одного разу "мужчина чотирнадцяти неповних років" подивився на подругу зовсім іншими очима і, відмітивши, що вона дуже гарна, весела й стрімка, закохався у неї, і ця любов довела його до дуелі. Далі автор веде розмову про те, які події відбувалися до цього дня.
Если нужен более развёрнутый ответ, то готова расписать.
Объяснение:
В самом сборнике опубликованы рассказы разных лет, и порой, некоторые из них были основаны на реальных событиях, один из этих рассказов - Пальто с Хлястиком.
Повествование этого рассказа передано настолько глубоко, что совсем скоро раскрываются знакомые нам темы: личная жизнь в семье, о матери и непростых отношениях с ней, что даже и в подростковом возрасте остаётся актуальным.
"Пальто с хлястиком" по сути является автобиографией самого автора, где нам рассказывают как его воспитывала одна мать после ухода отца, и как то самое пальто ему жизнь: этот самый хлястик автору жизнь, а точнее мама, хватаясь за хлястик в метро, - автор был в нескольких сантиметрах от падения на рельсы по которым двигался поезд.
ответ:Частина перша. Дуель
Ех Вітько, Вітько!.
Автор починає з розповіді про те, що 25 липня 1964 року у селі Великі Чаплі Вітька Горобець та Петро Білий будуть стрілятися на дуелі за дівчину — Гальку Козачок. Секундантом на дуелі зі сторони Вітьки буде Федько Котигорошко (старший), а Юрко Гречаний буде секундантом противника.
Коло двору Горобця сиділи дуелянт та Федько і розмовляли про завтрашню важливу подію. Поки Вітько хвилювався, що він може померти, його друг запевняв того, що ніч перед стріляниною потрібно ходити по хаті і думати про даму серця. Потім Котигорошка кличуть до вечері, а Вітько, зоставшись сам, пафосно декламує вірші Лермонтова. Мати кличе сина до хати, дає йому випити молока, і від того Вітьку так хочеться спати, що він забуває про настанову друга ходити з кутка в куток і солодко засинає з піском на животі (мати подумала, що син засмучений через те, що в нього болить живіт, і лікувала його гарячим піском). Далі автор роздумує над тим, як же міг головний герой закохатися у Гальку, у дівчину, з якою він провів усе своє дитинство. Одного разу "мужчина чотирнадцяти неповних років" подивився на подругу зовсім іншими очима і, відмітивши, що вона дуже гарна, весела й стрімка, закохався у неї, і ця любов довела його до дуелі. Далі автор веде розмову про те, які події відбувалися до цього дня.
Если нужен более развёрнутый ответ, то готова расписать.
Объяснение:
В самом сборнике опубликованы рассказы разных лет, и порой, некоторые из них были основаны на реальных событиях, один из этих рассказов - Пальто с Хлястиком.
Повествование этого рассказа передано настолько глубоко, что совсем скоро раскрываются знакомые нам темы: личная жизнь в семье, о матери и непростых отношениях с ней, что даже и в подростковом возрасте остаётся актуальным.
"Пальто с хлястиком" по сути является автобиографией самого автора, где нам рассказывают как его воспитывала одна мать после ухода отца, и как то самое пальто ему жизнь: этот самый хлястик автору жизнь, а точнее мама, хватаясь за хлястик в метро, - автор был в нескольких сантиметрах от падения на рельсы по которым двигался поезд.