Как раскрывается внутренний мир Иванова
​

В произведении Д. Дефо "Робинзон Крузо" главный герой Робинзон Крузо, который остался человеком в трудных условиях.
Робинзона с детства тянуло к морю, и он мечтал стать моряком, но его отец хотел, чтобы тот стал судьей и поэтому проклял сына. Робинзон иногда жалел, что не послушался отца и сбежал из дома, ведь отец предупреждал, сколько испытаний ему придется пережить.
Первым испытанием Робинзона стал плен. Когда он плыл на корабле, на них напали пираты - мавры. Робинзон был в плену довольно долго, но там он научился хитрости. В конце концов он сбежал из плена, применив свою хитрость.
Самым тяжелым испытанием было попадание Робинзона на остров, где его ожидало очень много трудностей.
На острове любой человек может стать дикарем, но Робинзон с упорством боролся за жизнь. Хотя Робинзона и пугали трудности, он сумел совладать с ними.
Во-первых, Робинзона все время посещал страх, боязнь диких зверей, голода, нападения дикарей. Он боялся стать дикарем, опуститься до такого уровня.
Робинзон героически преодолевал все трудности своей одинокой жизни. Робинзон собрал всю силу воли и остался человеком в почти невыживаемых условиях.
На острове Робинзон мало того, что остался человеком, он заново пережил все этапы развития техники. Он построил себе дом, не упустив ни одну деталь, стал разводить стадо коз, у него были свои ячменные поля, он сделал себе прекрасное ограждение, не хуже китайской стены, и, самое главное, он стал верующим человеком, а ведь когда он убежал из родительского дома, он был глупым сопляком. Во всяком случае остров ему сделать себя личностью. Как говорится, нет худа без добра.
Я считаю, что Робинзон остался человеком благодаря своему труду, другой бы на его месте либо превратился в дикаря, либо лег и умер. Робинзону труд и умение справляться с трудными ситуациями.

Однією з важливих проблем драми Г. Ібсена "Ляльковий дім" є проблема багатства і бідності. Але ця проблема є важливою лише в ключі іншої, не менш важливої і значущої. Багатство — це, в першу чергу, влада, яка надає особистості більше можливостей реалізуватися у житті. Від того, якими моральними принципами послуговується особистість, залежать її вчинки, ставлення до людей. Проте не можна сказати, що бідна людина позбавлена можливості бути особистістю та реалізовувати свої потреби та природні нахили. Ф. Шпільгаген писав: "В мені живе любов до свободи і непохитна рішучість не дати нікому себе поневолити; ніколи не схилити своєї голови, коли проти цього протестує моя совість; жити так, як сам життя я розумію, і йти лише тим шляхом, що я його собі обрав, хоч яким би він складним був, не даючи нікому жодним підлещуванням, жодними погрозами звести себе з цього шляху". Ті самі принципи сповідувала головна героїня драми "Ляльковий дім" Нора.
Чому п'єса має назву "Ляльковий дім"? Для з'ясування цього питання не зайвим було б ще раз нагадати, хто така людина і що таке лялька.
Отже, людина — це "суспільна істота, що має свідомість, володіє членороздільною мовою, виробляє і використовує знаряддя праці; особистість як втілення високих інтелектуальних і моральних властивостей". Лялька — "дитяча іграшка у подобі людини; макет фігури якоїсь істоти, зроблений з будь-якого матеріалу; безвольна людина або людина, якою розважаються".
Нора називає себе постійно лялькою, хоча їй хочеться бути завжди людиною. У її житті було два чоловіки, яких вона любила і, навіть, боготворила — батько і чоловік. У скрутну хвилину життя перед