«Таємне Товариство Боягузів, або Засіб від переляку №9» – це спроба пояснити, що боягузтва потрібно позбуватися. Клим Джура має побороти цей свій страх, а мимохіть і порятувати планету. Авторка майстерно поєднує психологізм і повчальність: прості, навіть трохи банальні як для дитячої літератури сюжети обростають психологічною глибиною. Повісті Л. Ворониної – це форма психологічної до дитині, котра відчуває слабкість, котра не може захистити себе від хуліганкуватих однолітків (таких, як Сашко Смик, або Кактус). У повісті Землю атакують прибульці з чужої Галактики – підступні і хижі Синьоморди-Квакожери, яким вельми до смаку наші комахи. Климові в його боротьбі з космічними варварами допомагають інші члени Товариства – Жук і Заєць. Але в центрі Таємного Товариства – супербабуся Соломія. В реальному житті це маленька жіночка з добрими очима, яка пече пиріжки для онучка. Але насправді це жінка з надпотужними здібностями, яка заснувала Товариство і яка весь час працює над дивовижними винаходами
Автор рано начал писать поэмы, а затем и рассказы. В рассказе автор писал о своей жизни, которая у него была. В детстве он сильно много разговаривал,его в гимназии прозвали " римский аратором" за то, что постоянно балаболил. Когда Шмелёв написал свой первый рассказ " У мельница", решил отнести в редакцию с названием " Русское обозрение", где ему сказали придити через два месяца. Шмелёв так и не пришёл, ведь думал,что ему снова скажут придти через два месяца. Но ему пришло письмо о том, что его зовут в редакцию, он пришёл туда и ему сказали, что его рассказ очень понравился им. За рассказ Шмелёву дали восемьдесят рублей. Мне понравился этот рассказ тем, что автор не сдавался, когда его ругали и оставляли после уроков за его поэмы и рассказы. Когда ему сказали, что его рассказ понравился редактору, он сначала не мог поверить в это, что он писатель и вообще в то, что он мог стать им. Автор долго размышлял над том, что он стал другим, что его рассказы теперь читают все.
Гарного вечора)