Я считаю, что Короленко написал рассказ слепой музыкант для того, чтобы показать читателю возможность реализовать себя, даже не имея каких либо очень важных для жизнедеятельности функций. В данном рассказе у главного героя отсутствует зрение. Слепой с рождения мальчик не только сумел стать полноценным членом общества, но и стать выдающимся музыкантом, приносящим огромную пользу окружающим. В становлении слепого музыканта большую роль сыграло его окружение, в частности дядя Максим, который вовремя заметил талант подростка, и сумел ему развить свои . Эвелина- девушка, а в последствии жена главного героя стала опорой и поддержкой мужа. Её искренняя любовь к Петру вдохновляла его на творчество. Это заметно в концерте Петра перед гостями, после того, как девушка призналась ему в любви. Но не все благополучно было в жизни музыканта. Судьба его испытывала разговором со слепым монахом, который произвел большое впечатление на героя. В результате встречи на колокольне Петрусь почти потерял веру в себя и стал чувствовать себя ненужным и обделенным. Вернуть в состояние душевного подъёма мальчика взялся максим, который отвëл его к бездомным слепцам. Увидев то состояние, в котором находились нищие Петрусь осознал, что живет лучше этих людей, и перестал отчаиваться и жаловаться на жизнь.
Романи і повісті Бальзака охоплюють усе розмаїття тогочасного французького життя. Вигадані Бальзаком персонажі, ситуації, події справляють враження надзвичайно переконливої картини.
Повість “Гобсек” він присвятив барону Барту де Наноану, своєму давньому товаришу. Бальзак невипадково писав про те, що “суспільство – справжній історик, а він, письменник, тільки його секретар”.
Історію Гобсека розповідає адвокат Дервіль. У центрі повісті – незвичайна постать, представник французької буржуазії, лихвар Гобсек. Письменник описує свого героя так: “Волосся у лихваря було зовсім пряме, завжди охайно причесане, з сильною сивиною. Оченята, жовті, як у куниці, були майже без вій і боялися світла.
Гострий ніс, подовбаний на кінчику віспою, скидався на свердлик, а губи були тонкі… Розмовляв він завжди тихим, лагідним голосом і ніколи не сердився”.
Гобсек – жорстокий капіталіст. Маючи мільйони, Гобсек живе в занедбаній кімнаті. Він безжалісно експлуатує клієнтів. Гобсек, як той павук, заманює людей до себе, а потім забирає у них все майно.
Жертвам потім важко викупити свої речі. Гобсек старий, але на всьому економить.
Після смерті Гобсека залишилося багато грошей, зіпсованих продуктів та інших цінностей. Кімната була захаращена меблями, срібними виробами, лампами, картинами, вазами, книгами, гравюрами…
Срібло Гобсек не продав, бо відмовився взяти на себе витрати, пов’язані з доставкою. Він “здитинів і виявляв ту незбагненну затятість, яка розвивається у старих людей, одержимих сильною пристрастю, що переживає їхній розум”.
За життя Гобсек так і не скористався накопиченим багатством. Через таких, як Гобсек, ламаються долі багатьох людей. Ця повість навчає тому, що гроші – це не головне.
Я считаю, что Короленко написал рассказ слепой музыкант для того, чтобы показать читателю возможность реализовать себя, даже не имея каких либо очень важных для жизнедеятельности функций. В данном рассказе у главного героя отсутствует зрение. Слепой с рождения мальчик не только сумел стать полноценным членом общества, но и стать выдающимся музыкантом, приносящим огромную пользу окружающим. В становлении слепого музыканта большую роль сыграло его окружение, в частности дядя Максим, который вовремя заметил талант подростка, и сумел ему развить свои . Эвелина- девушка, а в последствии жена главного героя стала опорой и поддержкой мужа. Её искренняя любовь к Петру вдохновляла его на творчество. Это заметно в концерте Петра перед гостями, после того, как девушка призналась ему в любви. Но не все благополучно было в жизни музыканта. Судьба его испытывала разговором со слепым монахом, который произвел большое впечатление на героя. В результате встречи на колокольне Петрусь почти потерял веру в себя и стал чувствовать себя ненужным и обделенным. Вернуть в состояние душевного подъёма мальчика взялся максим, который отвëл его к бездомным слепцам. Увидев то состояние, в котором находились нищие Петрусь осознал, что живет лучше этих людей, и перестал отчаиваться и жаловаться на жизнь.
Объяснение:
Відповідь:
Романи і повісті Бальзака охоплюють усе розмаїття тогочасного французького життя. Вигадані Бальзаком персонажі, ситуації, події справляють враження надзвичайно переконливої картини.
Повість “Гобсек” він присвятив барону Барту де Наноану, своєму давньому товаришу. Бальзак невипадково писав про те, що “суспільство – справжній історик, а він, письменник, тільки його секретар”.
Історію Гобсека розповідає адвокат Дервіль. У центрі повісті – незвичайна постать, представник французької буржуазії, лихвар Гобсек. Письменник описує свого героя так: “Волосся у лихваря було зовсім пряме, завжди охайно причесане, з сильною сивиною. Оченята, жовті, як у куниці, були майже без вій і боялися світла.
Гострий ніс, подовбаний на кінчику віспою, скидався на свердлик, а губи були тонкі… Розмовляв він завжди тихим, лагідним голосом і ніколи не сердився”.
Гобсек – жорстокий капіталіст. Маючи мільйони, Гобсек живе в занедбаній кімнаті. Він безжалісно експлуатує клієнтів. Гобсек, як той павук, заманює людей до себе, а потім забирає у них все майно.
Жертвам потім важко викупити свої речі. Гобсек старий, але на всьому економить.
Після смерті Гобсека залишилося багато грошей, зіпсованих продуктів та інших цінностей. Кімната була захаращена меблями, срібними виробами, лампами, картинами, вазами, книгами, гравюрами…
Срібло Гобсек не продав, бо відмовився взяти на себе витрати, пов’язані з доставкою. Він “здитинів і виявляв ту незбагненну затятість, яка розвивається у старих людей, одержимих сильною пристрастю, що переживає їхній розум”.
За життя Гобсек так і не скористався накопиченим багатством. Через таких, як Гобсек, ламаються долі багатьох людей. Ця повість навчає тому, що гроші – це не головне.
Найбільша цінність – твоє добре серце.
Пояснення: