Основні теми і мотиви лірики М. Лермонтова Творчість Михайла Юрійовича Лермонтова зазнала впливу як романтизму, так і реалізму. У цьому його своєрідність. У поетичній спадщині Лермонтова ми бачимо рух від романтизму до реалізму, хоча й у зрілих і в пізніх творах зберігаються романтичні мотиви. Але в усі роки в поезії М. Лермонтов виявляв цікавість до особистості — неабиякої, шукаючої, вільнолюбної, а тому самотньої, незадоволеної і трагічно нещасливої. Особистості духовно багатої, яка прагне визначити своє місце в сучасному їй світі.
Фольклорні ознаки балади: • використання образів-символів (калина, верба, рушник, соловейко, треті півні, місяць, голубка, зілля, тополя, лебедонька, могила); • використана метаморфоза народної пісні «Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси…» («Мала мати сина, восени женила…»); • звертання до давніх звичаїв, традицій (сватання, ворожіння); • відтворення давніх вірувань (душа людини може переселитися в рослину); • наявність пестливих слів, постійних епітетів, риторичних складових, метафор, порівнянь, повторів тощо.
Творчість Михайла Юрійовича Лермонтова зазнала впливу як романтизму, так і реалізму. У цьому його своєрідність. У поетичній спадщині Лермонтова ми бачимо рух від романтизму до реалізму, хоча й у зрілих і в пізніх творах зберігаються романтичні мотиви. Але в усі роки в поезії М. Лермонтов виявляв цікавість до особистості — неабиякої, шукаючої, вільнолюбної, а тому самотньої, незадоволеної і трагічно нещасливої. Особистості духовно багатої, яка прагне визначити своє місце в сучасному їй світі.
• використання образів-символів (калина, верба, рушник, соловейко, треті півні, місяць, голубка, зілля, тополя, лебедонька, могила);
• використана метаморфоза народної пісні «Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси…» («Мала мати сина, восени женила…»);
• звертання до давніх звичаїв, традицій (сватання, ворожіння);
• відтворення давніх вірувань (душа людини може переселитися в рослину);
• наявність пестливих слів, постійних епітетів, риторичних складових, метафор, порівнянь, повторів тощо.