Поему "Давня казка" Леся Українка написала у 1893 році. У цей час вона вже була відомим поетом. Про роль поета і його творів у суспільному житті Леся Українка і написала в поемі "Давня казка". Саме тому головний герой твору — поет. В юності він славив красу природи, красу кохання. Його поезія була "і дзвінкою, і гучною, бо розходилась по світу стоголосою луною". За здібність писати вірші, у яких люди знаходили і пораду, і розвагу, співця всі любили, особливо молодь. А ще поет приглядався до людського життя і, бачачи лихо і несправедливість, намагався зброєю сміху його полегшити. Розширюється і тематика його пісень. Спочатку сатиричні вірші, що висміюють вади людського характеру, потім їдка сатира, сповнена ненависті до гнобителів і закликами до розправи:
Чи блакитна кров поллється,
Як пробити пану груди? .
Поет розуміє, що краса невіддільна від служіння народу. Ця горда, безкорислива людина так відповідає графу на пропозицію продати свій талант за золото:
Не поет, хто забуває
Про страшні народні рани,
Щоб собі на вільні руки
Золоті надіть кайдани!
Поет завжди серед народу, запалює його і підтримує своїми піснями, коли у країні спалахує повстання. Поетові думи-чарівниці служили повстанцям. І хоча графські слуги кидають митця у в'язницю, його пісні і гадки не можна замкнути у тюремних стінах: І мого прудкого слова Не затримає темниця, Полетить воно по світі, Наче тая вільна птиця.
Отже, пісні поета потрібні людям. Вони підіймають бойовий дух, протистоять песимістичним настроям. Вони стають здобутками трудящих і допомагають у боротьбі за правду.
2)В нашем дворе гуляло много всяких детей — и мальчишек и девчонок. Но больше всех я любила Люську. ,
3)Слово или выражение, содержащее уподобление одного предмета другому...В нашем дворе гуляло много всяких детей — и мальчишек и девчонок. Но больше всех я любила Люську.
4)У моей подруги Люськи были прямые жёлтые волосы. А глаза у неё были! Один глаз зелёный, как трава. А другой — совсем жёлтый, с коричневыми пятнышками! И вообще всё у Люськи было лучше, чем у меня.
5,6)И вдруг Люська выросла. И стало непонятно, кто из нас большая, а кто маленькая.
7)В лагере я всё время вспоминала Люську и скучала по ней.
Поему "Давня казка" Леся Українка написала у 1893 році. У цей час вона вже була відомим поетом. Про роль поета і його творів у суспільному житті Леся Українка і написала в поемі "Давня казка". Саме тому головний герой твору — поет. В юності він славив красу природи, красу кохання. Його поезія була "і дзвінкою, і гучною, бо розходилась по світу стоголосою луною". За здібність писати вірші, у яких люди знаходили і пораду, і розвагу, співця всі любили, особливо молодь. А ще поет приглядався до людського життя і, бачачи лихо і несправедливість, намагався зброєю сміху його полегшити. Розширюється і тематика його пісень. Спочатку сатиричні вірші, що висміюють вади людського характеру, потім їдка сатира, сповнена ненависті до гнобителів і закликами до розправи:
Чи блакитна кров поллється,
Як пробити пану груди? .
Поет розуміє, що краса невіддільна від служіння народу. Ця горда, безкорислива людина так відповідає графу на пропозицію продати свій талант за золото:
Не поет, хто забуває
Про страшні народні рани,
Щоб собі на вільні руки
Золоті надіть кайдани!
Поет завжди серед народу, запалює його і підтримує своїми піснями, коли у країні спалахує повстання. Поетові думи-чарівниці служили повстанцям. І хоча графські слуги кидають митця у в'язницю, його пісні і гадки не можна замкнути у тюремних стінах: І мого прудкого слова Не затримає темниця, Полетить воно по світі, Наче тая вільна птиця.
Отже, пісні поета потрібні людям. Вони підіймають бойовий дух, протистоять песимістичним настроям. Вони стають здобутками трудящих і допомагають у боротьбі за правду.
Объяснение:
1)повествование,
2)В нашем дворе гуляло много всяких детей — и мальчишек и девчонок. Но больше всех я любила Люську. ,
3)Слово или выражение, содержащее уподобление одного предмета другому...В нашем дворе гуляло много всяких детей — и мальчишек и девчонок. Но больше всех я любила Люську.
4)У моей подруги Люськи были прямые жёлтые волосы. А глаза у неё были! Один глаз зелёный, как трава. А другой — совсем жёлтый, с коричневыми пятнышками! И вообще всё у Люськи было лучше, чем у меня.
5,6)И вдруг Люська выросла. И стало непонятно, кто из нас большая, а кто маленькая.
7)В лагере я всё время вспоминала Люську и скучала по ней.
И я написала ей письмо.
Объяснение: