Как ты думаешь, почему у учителей одинаковые имена – Евгений Николаевич и Евгения Николаевна? Раскрой символику их имени. Соответствует ли она образу учителей? 2.Составь внешний портрет учителя – его облик, возраст, манеру поведения. Для своего ответа привлеки примеры из текста. По итогам своих наблюдений заполни таблицу:
Евгений Николаевич Евгения Николаевна
Облик
Возраст
Манера поведения
Закажи себе в Твери
С пармазаном макарони,
Да яишницу свари.ЧукавиноИван Ермолаевич Великопольский был азартен. Может, поэтому и сошлись они с Пушкиным. Азартно спорили, азартно играли в карты, азартно обменивались сатирическими посланиями, отпуская в адрес друг друга шпильки и колкости. Это о Великопольском написана язвительная эпиграмма:Поэт-игрок, о Беверлей-Гораций,
Проигрывал ты кучки ассигнаций,
И серебро, наследие отцов,
И лошадей, и даже кучеров –
И с радостью на карту б, на злодейку,
Поставил бы тетрадь своих стихов,
Когда б твой стих ходил хотя б в копейку.Чукавино — родовое имение Великопольских. Обогнув церковную ограду, дорога приведет нас к хорошо сохранившемуся двухэтажному барскому дому, флигелю, службам. Усадебная белокаменная церковь Владимирской иконы Божией Матери внутри так же пуста, как и дом. Замечателен старый парк, террасами спускающийся к Волге.СтарицаВторой визит Пушкина в Старицкий уезд Тверской губернии пришелся на середину января 1829 года. Пушкин собирался на Рождество в Малинники, ноне успел. Зато появился в Старице в Крещение, в самый разгар балов, чем очень обрадовал Алексея Вульфа: «Его блестящий ум очень приятенв обществе, особенно женском. С ним заключил я оборонительный и наступательный союз против местных красавиц, от чего его прозвали сестры Мефистофелем, а меня Фаустом…»БерновоБерново, с его чудесным парком и великолепным музеем – это наша, тверская история Пушкина. Малинники, Павловское, Берново, Курово-Покровское… Впервые Пушкин оказался здесь в 1828 году. Он приехал в усадьбу Малинники в гости к П. А. Осиповой.
Пройдет всего месяц, и он напишет Дельвигу: «…Здесь мне очень весело, ибо я деревенскую жизнь очень люблю. Здесь думают, что я приехалнабирать строфы в Онегина, и стращают мною ребят как букою. А я езжу по пороше, играю в вист по 8 гривен роббер – и таким образом прилепляюськ прелестям добродетели и гнушаюсь сетей порока…»ТоржокВо время своих путешествий Пушкин множество раз бывал в Торжке. Он останавливался в гостинице Пожарских, ел знаменитые Пожарские котлеты, покупал сувениры в сафьянной лавке. В Торжке создан великолепный музей, посвященный путешествиям Пушкина по Тверской области.ПрутняНа погосте Прутня, с левой стороны от Воскресенской церкви на фамильном кладбище Львовых похоронена А. П. Маркова-Виноградская — Анна Петровна Керн. Это ей когда-то, будучи в Михайловском в ссылке, посвятил строки влюбленный Пушкин: «Я помню чудное мгновенье, передо мной явилась ты, как мимолетное виденье, как гений чистой красоты…».
Объяснение:
Найчутлинішими «лакмусовими папірцями» майбутніх суспільних змін виявилися письменники. На межі XIX-XX ст. стара Європа зі страхом очікувала приходу «нових гунів», азіатів, які принесуть смерть класичній цивілізації. Викликом на це став твір «Скіфи» О. Блока. Реакцію на фобії «кінця XIX ст.», пов'язані з передчуттям настання «царства хама», приходу до влади напівосвічених, цинічно-войовничих «нових господарів життя», утілено в повісті М. Булгакова «Собаче серце».Експериментальним шляхом із пса Шарика професор Преображенський створив «нову людину» - Шарикова, однак справжньою людиною пес так і не став: «хто був нічим, той став ніким»...
Детальніше про те, як усі ці непрості події зображені в тогочасних літературних шедеврах, ви зможете прочитати у відповідних розділах підручника.
Події Першої світової війни вплинули на долі багатьох письменників. На її фронтах зі зброєю в руках воювали А. Барбюс і М. Гумільов, Е. Хемінгуей і Є. Маланюк, Е. М. Ремарк... Війна позначилася на їхньому світосприйнятті, стала однією з провідних тем творчості. Німецький письменник Т. Манн так писав про Першу світову війну: «Це історична віха, яка відзначила кінець одного світу і початок чогось абсолютно нового». Цим «абсолютно новим» і було XX ст. століття кризи і зламу, яке багато в чому змінило ментальність людства, зокрема мистецькі й літературні пріоритети та вподобання.
Ще не загоїлися рани Першої світової війни, як на горизонті виник привид наступної. Здавалося, що страшнішого лиха, ніж Перша світова війна, і бути не може. Однак навіть її страхіття поблякли від жахів і наслідків Другої світової війни. З 1 вересня 1939 р. по 9 травня 1945 р. лилася кров, фиміли вибухи, гинули люди... Воно й не дивно, адже багато країн континенту (гітлерівська Німеччина, сталінський СРСР, Італія Муссоліні, Іспанія Франко) пішли шляхом тоталітаризму з його основоположним гаслом: «Є дві точки зору: наша і неправильна!»