Как ты понял стихотворение, не менее 10 рас предложений

Лежат они, глухие и немые,
Под грузом плотной от годов земли —
И юноши, и люди пожилые,
Что на войну вслед за детьми пошли,
И женщины, и девушки-девчонки,
Подружки, сёстры наши, медсестрёнки,
Что шли на смерть и повстречались с ней
В родных краях иль на чужой сторонке.
И не затем, чтоб той судьбой своей
Убавить доблесть воинов мужскую,
Дочерней славой — славу сыновей, —
Ни те, ни эти, в смертный час тоскуя,
Верней всего, не думали о ней.

«Листя трави» В. Вітмена (1819—1892) — явище унікальне в американській літературі, яке називають ліричним романом у віршах, тому що збірка, як роман, відбиває розвиток самого поета, його світогляду, ство­рює картину дійсності. Перше видання (1855) містило 12 віршів і поем. За життя поета вийшло 8 видань, і кожне автор доповнював новими віршами і поемами. Останнє, найбільш повне видання 1891 року містило понад 100 віршів і поем.

Про головну працю свого життя, збірку «Листя трави», поет не любив говорити «моя книга», віддаючи перевагу слову «наша». Ця книга про Людину у її найкращому і най­повнішому втіленні. Вітменівський герой — «Уселюдина». Здається, немає в людському житті нічого, що не увійшло б до вітменівського космосу: «душа» і «тіло», молодість і старість, сумніви і безмежна віра, любов, страждання, щастя, пошук, праця. — все це увібрала головна книга поета.

Объяснение:

Романтики та роман. Представники єнської групи романтиків звернули увагу на можливості жанру роману в епоху великих зрушень у суспільстві. Ф. Шлегель, один із теоретиків єнського гуртка романтиків, у своїх працях «Фрагменти» і «Лист про роман» виклав теорію роману. Він же став і автором першого романтичного роману «Люцинда». Письменник наголошував на великій ролі особистості в структурі роману та пріоритеті авторської свідомості, яка визначає романний сюжет, організацію всього життєвого матеріалу.

Значний внесок у розвиток теорії та художньої практики роману зробили В. Скотт (засновник історичного роману) та Е. Т. А. Гофман (творець гротескно-фантастичного роману й повісті).

Досвід романтиків у галузі роману виявився в тому, що вони надали жанру нових ознак, а саме:

• орієнтація на індивідуума, його почуття та вираження через них духовної атмосфери реального світу;

• людина в романтиків — не пасивна істота, а активна й діяльна особистість;

Объяснение: