Автор: В. Винниченко Рік: 1910 Літературний рід: епос Жанр: новела Підзаголовок: "Із тюремних буднів Шехерезади" Тема: історія короткої любові між революціонером і панною в ризикованій для життя ситуації. Ідея: оспівування почуття кохання; усвідомлення скороминущості щастя. Головні герої: революціонер, панночка Муся, контрабандист Семен Пустун.
Сюжет: перед спланованим нелегальним переходом через кордон революціонер зустрічається з панночкою. Панночка теж втікає від поліції. Герой закохується, а читач гає за народженням і розвитком високого почуття. Молоді люди переживають екстремальний момент, коли перебігають прикордонну смугу під обстрілом, але уникають смерті. Вони святкують радість життя.
Новелу "Момент" фахівці визнали справжньою перлиною творчості Винниченка. Автор порушує в ній проблеми, які споконвіку хвилювали людей, зокрема й класиків літератури та їхніх героїв — шекспірівських Ромео і Джульєтту чи Івана та Марічку з повісті Коцюбинського. Це проблеми любові і щастя людини, миті як вічності тощо. Загалом філософія пронизує наскрізь всю художню творчість Винниченка — і малу прозу, і романістику, і драматургію. Причому настільки, що літературознавець Лариса Мороз дійшла висновку: твори письменника можна вважати зразками "літератури-як-філософії", а самого Винниченка — представником "філософсько-інтелектуальної течії в реалізмі".
Своеобразие этого романа, на мой взгляд, заключается в том, что главный герой (Алонсо Кихано) лишен рассудка и все, что он делает, это поступки больного человека, страдающего острой формой шизофрении. Причина его заболевания кроется в чрезмерном увлечении рыцарскими романами. Именно содержание этих произведений расстроило психику Алонсо, и он решил, что сам является рыцарем: он сам назвал себя Дон Кихотом и стал путешествовать в причудливом одеянии.
Первый раз я читал это произведение в достаточно юном возрасте и много смеялся над поступками героя. Когда я перечитывал книгу во взрослом возрасте, я, естественно, понимал, что смеяться над больным человеком нельзя, и пытался разобраться, а что сделало это произведение великим.
Я пришел к выводу, что, задумав это произведение, Сервантес так решил выразить свое отношение к окружавшей его действительности. Писатель сожалел, что люди стали другими, в их поступках нет благородства и пр. Перечитывая роман, я неоднократно задавался вопросом: здоров ли психически сам автор романа?
Есть все основания в этом усомниться, хотя перу автора принадлежат другие произведения, где нет героев типа Дон Кихота. В общем, прочитать эту книгу я, конечно, рекомендую, но заранее настраивайте себя на встречу с больным человеком, который совершает безумные поступки.
Рік: 1910
Літературний рід: епос
Жанр: новела
Підзаголовок: "Із тюремних буднів Шехерезади"
Тема: історія короткої любові між революціонером і панною в ризикованій для життя ситуації.
Ідея: оспівування почуття кохання; усвідомлення скороминущості щастя.
Головні герої: революціонер, панночка Муся, контрабандист Семен Пустун.
Сюжет: перед спланованим нелегальним переходом через кордон революціонер зустрічається з панночкою. Панночка теж втікає від поліції. Герой закохується, а читач гає за народженням і розвитком високого почуття. Молоді люди переживають екстремальний момент, коли перебігають прикордонну смугу під обстрілом, але уникають смерті. Вони святкують радість життя.
Новелу "Момент" фахівці визнали справжньою перлиною творчості Винниченка. Автор порушує в ній проблеми, які споконвіку хвилювали людей, зокрема й класиків літератури та їхніх героїв — шекспірівських Ромео і Джульєтту чи Івана та Марічку з повісті Коцюбинського. Це проблеми любові і щастя людини, миті як вічності тощо. Загалом філософія пронизує наскрізь всю художню творчість Винниченка — і малу прозу, і романістику, і драматургію. Причому настільки, що літературознавець Лариса Мороз дійшла висновку: твори письменника можна вважати зразками "літератури-як-філософії", а самого Винниченка — представником "філософсько-інтелектуальної течії в реалізмі".
Своеобразие этого романа, на мой взгляд, заключается в том, что главный герой (Алонсо Кихано) лишен рассудка и все, что он делает, это поступки больного человека, страдающего острой формой шизофрении. Причина его заболевания кроется в чрезмерном увлечении рыцарскими романами. Именно содержание этих произведений расстроило психику Алонсо, и он решил, что сам является рыцарем: он сам назвал себя Дон Кихотом и стал путешествовать в причудливом одеянии.
Первый раз я читал это произведение в достаточно юном возрасте и много смеялся над поступками героя. Когда я перечитывал книгу во взрослом возрасте, я, естественно, понимал, что смеяться над больным человеком нельзя, и пытался разобраться, а что сделало это произведение великим.
Я пришел к выводу, что, задумав это произведение, Сервантес так решил выразить свое отношение к окружавшей его действительности. Писатель сожалел, что люди стали другими, в их поступках нет благородства и пр. Перечитывая роман, я неоднократно задавался вопросом: здоров ли психически сам автор романа?
Есть все основания в этом усомниться, хотя перу автора принадлежат другие произведения, где нет героев типа Дон Кихота. В общем, прочитать эту книгу я, конечно, рекомендую, но заранее настраивайте себя на встречу с больным человеком, который совершает безумные поступки.
за внимание!