Как вы понимаете высказывание «ахнет, хряснет и пойдёт себе помаленьку»*? Найдите литературный аналог и запишите его. Зачем автору статьи нужно было использовать ТАКОЕ выражение?
*Существующие на тот момент экземпляры либо чрезвычайно мощно, но кратко «плевались» выбросами энергии, либо работали по принципу «ахнет, хряснет и пойдёт себе помаленьку». Вдобавок регулировать вектор тяги и тем самым влиять на траекторию движения аппарата было невозможно.
Кто герои рассказа «Фотография, на которой меня нет»? Герои рассказа «Фотография, на которой меня нет» Астафьева – простые жители деревни. К главным героям можно отнести Витю, а к второстепенным - бабушку, Саньку, учителя и большое количество образов и характеров, которые раскрывают особенности жизни народа деревни.
Двумя-тремя штрихами автор раскрывает перед нами характеры. Каковы они - учитель, дядя Левонтий, бабушка? Все герои, изображенные Астафьевым, отличаются чуткостью и простотой души. Учитель беспокоится о своих учениках. Его уважают, к нему прислушиваются самые непослушные ребята. Дядя Левонтий хоть и ведет своебразный образ жизни, но жалеет мальчишку-сироту. Самыми теплыми красками нарисовал автор портрет бабушки – советчицы и внука. Она и поругает мальчишку, если нужно, и согреет теплом, позаботится.
Как друг другу учитель и жители села, взрослые и дети? Примерами могут быть поступки учителя и бабушки. Евгений Николаевич не жалеет средств для обучения ребят. На свою зарплату он приобретает школьные принадлежности, мебель. Он бросится защищать детей от ненастья, если вдруг на них нападет змея. Бабушка Вити – самоотверженная женщина, которая не жалеет своих сбережений. Она выкупает вещи своих соседей, ведь для нее важно, чтобы все было по справедливости.
Пригодницький роман відомого англійського письменника Вальтера Скотта «Айвенго» знайомить нас з досить цікавими чоловічими персонажами. Це й головний герой твору доблесний лицар Айвенго, і його батько сер Седрік Сакс, і видатна історична постать король Річард Левине Серце. Але не менш яскраво автор зображує жіночі персонажі, серед яких найбільше запам’ятовуються леді Ровена та Ребекка. Це молоді, розумні і красиві дівчата. Обидві вони виховувалися без матерів, та все одно їх оточувала розкіш, велика ласка і любов близьких людей.
Але й характери, і соціальний стан цих дівчат дуже різні. По-різному склалася їхня доля, по-різному вони поводяться і в критичних ситуаціях.
Леді Ровена — єдина спадкоємиця знатного роду, яка рано залишилася без батьків. Ровеною опікувався батько Айвенго Седрік Ротервудський. Опікун просто обожнював дівчину, ні в чому їй не відмовляв. Седрік Сакс пов’язував зі своєю вихованкою великі надії на відновлення в Англії влади саксів. Через це він навіть вигнав з домівки свого сина Айвенго, який закохався у леді Ровену і хотів з нею одружитися. В той же час леді Ровена знаходить в собі сміливість рішуче протистояти шлюбові без кохання з нащадком видатного князівського роду Ательстаном, якого так прагне сер Седрік. Але потрапивши у полон, леді Ровена, яка звикла до повного поклоніння оточуючих, заливається слізьми і втрачає свою волю. Та щасливий випадок рятує дівчину і доля знов посміхається дівчині. Врешті-решт вона становиться дружиною коханого Айвенго.
Ще один яскравий персонаж роману «Айвенго» - Ребекка. Це дочка багатого єврея Ісака. На протязі багатьох століть її народ зазнавав постійних принижень та гонінь. І хоча Ребекка виросла у багатстві та ні в чому не знала відмови, вона добре розуміла, що для того, щоб вижити у тогочасному жорстокому світі, їй знадобляться знання і велика сила волі.
Ребекка допомагала всім, хто потребував її до Вона навчилася навіть лікувати. А в критичних ситуаціях дівчина холоднокровно шукала виходу, і якщо його не було, вона була готова загинути, але не втратити честь і гідність. Ребекка незвичайно цільна і сильна натура. Не знайшовши відгуку на свої почуття, дівчина віддає себе доброчинним справам — допомагає страдникам, лікує людей та вирішує інші проблеми тих, хто до неї звертається. Можна бути впевненим, що до останнього дня свого життя Ребекка буде підтримувати гідність і честь свого народу та оберігатиме віру предків.
Жіночі образи леді Ровени і Ребекки грають значну роль у загальній композиції роману В. Скотта «Айвенго», адже саме вони допомагають більш повно відобразити історичну епоху, в яку відбувалися події роману, та розкрити характери головних героїв. Їхні доброта, розум і краса були найкращою прикрасою тогочасного жорстокого світу.
Объяснение: