О первом жителе пригорода, которого посетил Павел Иванович Чичиков, читатель узнает достаточно много. Он отставной офицер, привыкший курить трубку еще с армейской службы. Восемь лет женат на Лизоньке, с которой имеет двух сыновей. Любовь между супругами напоминает истинное счастье. Они носят друг другу конфеты, яблоки, орешки, проявляя этим заботу. Говорят нежными голосами. Любовь своей излишней сентиментальностью напоминает пародию. Сыновья имеют такие имена, что на них нельзя не остановиться: Алкид и Фемистоклюс. Родители хотели выделить своих детей из толпы хотя бы именами. Манилов представляет себя западником, человеком, который строит свою жизнь на европейский манер, но из этого получается абсурд и несуразица.
Доверчивость хозяина барского дома приводит к обману. Крестьяне просят отпустить их на заработки, а сами идут гулять и пьянствовать. Наивность господина приводит к разрухе. Вся усадьба безжизненная и жалкая. Не вызывает удивления у читателя приказчик в поместье - пьяница и лентяй. Жизнь в усадьбе и вокруг течет по каким-то своим неведомым законам. Помещик стал ассоциацией целого образа жизни – «маниловщины». Это праздное, мечтательное отношение к жизни без дела и действий.
Внешность персонажа
Помещик с приятной фамилией Манилов – не пожилой мужчина, как говорит автор «средних лет». Его лицо запоминается чрезмерной слащавостью. Он напоминает автору приторные сладости, излишки сахара.
Дія відбувається в Долині Мумі-тролів. Кожен із казкових персонажів має якісь чарівні риси. Наприклад, Мумі-троль, його Мама і Тато зовні нагадують смітних бегемотиків, але вони не є ними насправді. Хропусі (Хропся і Хропусь) від хвилювання здатні змінювати своє забарвлення. Разом з тим персонажі Т. Янсон наділені реальними рисами характеру, які дають змогу читачам упізнати в цих казкових героях людей. У будинку мумі-тролів завжди дружно та весело, пахне оладками з малиновим варенням, ніхто нікого не повчає, усі уважні один до одного. У казковому домі живе любов, про яку не говорять, але яка відчувається в кожному доброму слові й учинках заради інших. Якщо комусь сумно або в когось трапилася біда, мумі-тролі та їхні друзі вирішують проблему спільно, але водночас не порушують право кожного на особисте життя, не вимагаючи зайвих пояснень.
У творі утверджується образ дому, який би хотілося мати всім — теплого, затишного, дружного, веселого. У сімейних стосунках, що існують поміж мумі-тролями, утверджуються цінності, які потрібні кожному: повага до Мами, котра всіх любить і про всіх дбає; авторитет Тата, слово якого є законом для дітей; свобода й право дітей на свої інтереси і разом з тим їхня відповідальність за все, що відбувається в родині.
У сюжеті повісті «Капелюх Чарівника» одна чарівна подія нанизується на іншу. Протягом оповіді навіть серце злого Чарівника пом’якшується,
І він порадував усіх своїми дивами. Повість завершується веселим бенкетом на честь знаходження Маминої торбинки, яскравим феєрверком і фокусами Чарівника. Згодом усе стихає... Мама і Мумі-троль повертаються до своєї домівки... І ми розуміємо, що в тому домі живе справжня родина!
Помещик - мечтатель
О первом жителе пригорода, которого посетил Павел Иванович Чичиков, читатель узнает достаточно много. Он отставной офицер, привыкший курить трубку еще с армейской службы. Восемь лет женат на Лизоньке, с которой имеет двух сыновей. Любовь между супругами напоминает истинное счастье. Они носят друг другу конфеты, яблоки, орешки, проявляя этим заботу. Говорят нежными голосами. Любовь своей излишней сентиментальностью напоминает пародию. Сыновья имеют такие имена, что на них нельзя не остановиться: Алкид и Фемистоклюс. Родители хотели выделить своих детей из толпы хотя бы именами. Манилов представляет себя западником, человеком, который строит свою жизнь на европейский манер, но из этого получается абсурд и несуразица.
Доверчивость хозяина барского дома приводит к обману. Крестьяне просят отпустить их на заработки, а сами идут гулять и пьянствовать. Наивность господина приводит к разрухе. Вся усадьба безжизненная и жалкая. Не вызывает удивления у читателя приказчик в поместье - пьяница и лентяй. Жизнь в усадьбе и вокруг течет по каким-то своим неведомым законам. Помещик стал ассоциацией целого образа жизни – «маниловщины». Это праздное, мечтательное отношение к жизни без дела и действий.
Внешность персонажа
Помещик с приятной фамилией Манилов – не пожилой мужчина, как говорит автор «средних лет». Его лицо запоминается чрезмерной слащавостью. Он напоминает автору приторные сладости, излишки сахара.
Объяснение:
...
Дія відбувається в Долині Мумі-тролів. Кожен із казкових персонажів має якісь чарівні риси. Наприклад, Мумі-троль, його Мама і Тато зовні нагадують смітних бегемотиків, але вони не є ними насправді. Хропусі (Хропся і Хропусь) від хвилювання здатні змінювати своє забарвлення. Разом з тим персонажі Т. Янсон наділені реальними рисами характеру, які дають змогу читачам упізнати в цих казкових героях людей. У будинку мумі-тролів завжди дружно та весело, пахне оладками з малиновим варенням, ніхто нікого не повчає, усі уважні один до одного. У казковому домі живе любов, про яку не говорять, але яка відчувається в кожному доброму слові й учинках заради інших. Якщо комусь сумно або в когось трапилася біда, мумі-тролі та їхні друзі вирішують проблему спільно, але водночас не порушують право кожного на особисте життя, не вимагаючи зайвих пояснень.
У творі утверджується образ дому, який би хотілося мати всім — теплого, затишного, дружного, веселого. У сімейних стосунках, що існують поміж мумі-тролями, утверджуються цінності, які потрібні кожному: повага до Мами, котра всіх любить і про всіх дбає; авторитет Тата, слово якого є законом для дітей; свобода й право дітей на свої інтереси і разом з тим їхня відповідальність за все, що відбувається в родині.
У сюжеті повісті «Капелюх Чарівника» одна чарівна подія нанизується на іншу. Протягом оповіді навіть серце злого Чарівника пом’якшується,
І він порадував усіх своїми дивами. Повість завершується веселим бенкетом на честь знаходження Маминої торбинки, яскравим феєрверком і фокусами Чарівника. Згодом усе стихає... Мама і Мумі-троль повертаються до своєї домівки... І ми розуміємо, що в тому домі живе справжня родина!
Объяснение: