Стихотворение «Звезда полей» — одно из самых известных в творчестве Н.М. Рубцова. Оно посвящено родной Вологодчине. В нем контрастно противопоставлены образы родной земли и малой родины, которая дает поэту жизненные силы, питает его творческое мастерство. Для самого автора это произведение, безусловно, было программным, так как один из его поэтических сборников также носит это название. Центральный образ стихотворения несет в себе социальную окрашенность. Лирическому герою важно, что «звезда полей» горит «для всех тревожных жителей земли». Поэт подчеркивает статический характер образа, символизирующий вечность и незыблемость существующего миропорядка. Звезда полей привносит в жизнь лирического героя мир и покой. Она гасит тревогу жителей земли, касаясь их городов приветливым лучом. Но только «во мгле заледенелой», вдали от больших городов эта звезда «восходит ярче и полней». В последней строфе стихотворения лирический герой подчеркивает, что это звезда его полей. Таким образом, образ звезды соотносится с библейской путеводной звездой. Образ «звезды полей», озаряющий землю доброй энергией света подчеркнут анафорическим повтором («Она горит над золотом осенним, Она горит над зимним серебром») и повтором внутри строки («Горит, горит звезда моих полей...»). Этот ключевой для стихотворения образ подчеркивает необъятные земные просторы, драгоценную красоту природы («золото осеннее», «зимнее серебро»). В первоначальном варианте стихотворения описание просторов было более развернутым и пространным. В итоговом тексте Н.М. Рубцов сделал его емким, но лаконичным.
Іван Сила – видатна українська постать, важкоатлет, що був визнаний найдужчою людиною планети у минулому столітті. Цей чоловік утілює найкращі риси: благородство, щедрість, чесність, старанність.
По приїзду до міста Іван влаштовується вантажником на вокзал. І вже тут проявляє свою силу та талант: «Іван з легкістю взявся до праці, беручи на свої плечі вдвічі більше, ніж решта вантажників». Він – дужий від природи, має силу підіймати багато важкого та не стомлюватись.
Познайомившись з Брякусом у місті та ставши на шляху до слави, Іван не покинув роботи: «Попри грошову винагороду, яку Сила отримував за тренування, він не полишав праці вантажника — за старою селянською звичкою».Тобто окрім вищезгаданих позитивних рис, важкоатлет є ще й працьовитою людиною. Доктор його всіляко розвивав. Одного разу Іван потрапив у таку ситуацію: подали обід і поклали велику купу різноманітних виделок та ложок. Вдома, звичайно, чоловік так не харчувався, та й норм етикету не знав. Брякус дозволив йому їсти так, як зручно, проте Іван відказав, що навчиться.
Іван – чуйна людина, тому смерть любого тренера важко його вразила: «Іван заплющив очі. Крізь повіки пробилася сльоза і потекла по щоці». Він дуже щирий, відкритий, співчутливий. Окрім цього, найдужчий чоловік планети є гарним товаришем та другом, готовим швидко прийти на до .
Серце Івана турбується не лише про себе, його вражають знущання з тварин, суспільна несправедливість та чимало інших важливих для людства проблем. Отже, Іван Сила у творі О. Гавроша наділений найкращими рисами, які він мав не лише від народження, а й розвивав у собі протягом усього
Надеюсь Вам.
Іван Сила – видатна українська постать, важкоатлет, що був визнаний найдужчою людиною планети у минулому столітті. Цей чоловік утілює найкращі риси: благородство, щедрість, чесність, старанність.
По приїзду до міста Іван влаштовується вантажником на вокзал. І вже тут проявляє свою силу та талант: «Іван з легкістю взявся до праці, беручи на свої плечі вдвічі більше, ніж решта вантажників». Він – дужий від природи, має силу підіймати багато важкого та не стомлюватись.
Познайомившись з Брякусом у місті та ставши на шляху до слави, Іван не покинув роботи: «Попри грошову винагороду, яку Сила отримував за тренування, він не полишав праці вантажника — за старою селянською звичкою».Тобто окрім вищезгаданих позитивних рис, важкоатлет є ще й працьовитою людиною. Доктор його всіляко розвивав. Одного разу Іван потрапив у таку ситуацію: подали обід і поклали велику купу різноманітних виделок та ложок. Вдома, звичайно, чоловік так не харчувався, та й норм етикету не знав. Брякус дозволив йому їсти так, як зручно, проте Іван відказав, що навчиться.
Іван – чуйна людина, тому смерть любого тренера важко його вразила: «Іван заплющив очі. Крізь повіки пробилася сльоза і потекла по щоці». Він дуже щирий, відкритий, співчутливий. Окрім цього, найдужчий чоловік планети є гарним товаришем та другом, готовим швидко прийти на до .
Серце Івана турбується не лише про себе, його вражають знущання з тварин, суспільна несправедливість та чимало інших важливих для людства проблем. Отже, Іван Сила у творі О. Гавроша наділений найкращими рисами, які він мав не лише від народження, а й розвивав у собі протягом усього
Объяснение: