Ми знаємо прiзвища багатьохукраїнських правозахисникiв, але нiколи серед них ви не зустрiнете прiзвищаТараса Шевченка. Хоча саме його я вважаю найвидатнiшим правозахисником України.Так, вiн не писав нi наукових праць з юриспруденцiї, не робив науковихрозвiдок. I до створення Органiзацiї Об'єднаних Нацiй було ще цiле столiття, тавже тодi вiн порушив у своїх творах такi важливi проблеми, якi потiм лягли воснову правових мiжнародних документiв. Це такi проблеми як практика, схожана рабство (крiпацтво), бо саме жорстока експлуатацiя людини людиною призвеладо виродження самої людської сутi суспiльства. А дискримiнацiя автохтоннихнародiв (право на самовизначення)? Скiльки довелося витерпiти українськомународовi, щоб довести, що українська мова - не "нарєчiє", а повноцiнна,здатна до розвитку i культурних традицiй, європейська мова? До таких же проблемналежить дискримiнацiя культури автохтонного народу (право на розвиток).Згадаймо часи, коли Валуєвський циркуляр забороняв i навчання, i видавничусправу, i навiть театральнi постанови українською мовою. А експлуатацiя дитячоїпрацi, вiльний доступ до культурних надбань народу? I цей перелiк можнапродовжувати. Саме цi проблеми порушував Шевченко у своїх творах, поетичних iпрозових. Сподiваюсь, що колись дослiдники ще скажуть своє слово правозахисника. Людина є найбiльшою цiннiстю як длялюдей, хто вiрить у Бога, так i для тих, хто не сповiдує нiякої релiгiї. Босаме людина, живучи в суспiльствi, намагається придумати такi iнститути, якi бдопомагали жити i розвиватися, народжувати дiтей, пiклуватися про них i бутиспокiйним за їхнє майбутнє. Та тiльки природою закладено, що люди рiзнi мiжсобою за характером, за зовнiшнiм виглядом, за кольором шкiри, мовою,походженням i ще можна назвати безлiч ознак людської вiдмiнностi. Усе це дужедобре розумiв Тарас Григорович, розумiв i таку рiч, як рiвнiсть людей передБогом. А звiдси - людина повинна бути рiвною i перед законами, якi тежпридумали люди, щоб жити нормальним життям незалежно вiд того, якi маєш вiднародження природнi таланти. Тож пошануймо Шевченка як першого правозахисника,що своїми творами спонукав наступнi поколiння до пошуку механiзмiв утвердженняправ людини
Семья не богатая, имеющая в происхождении своем дворянские корни. Отец - спокойный человек, любящий деревенскую жизнь Мать - умная и образованная женщина, интересуется городской жизнью, сельская жизнь ей не очень интересна. Сестра Стоит заметить что это автобиографичное произведение Сережа Багров в своем путешествии по разному реагирует на места. В дороге его все удивляет и восхищает, все это ему так ново. Позже это уже более грустные воспоминания. В конце своего пути он выглядит усталым. Сережа мальчик чувствительный у душевным переживаниям. Его волнуют окружающие люди, понимание природы. Книга как обогащение знаниями, духовное обогащение. Читал Сережа для примера "Домашний лечебник Бухана", "Зеркало добродетели" (читал сестре)
Отец - спокойный человек, любящий деревенскую жизнь
Мать - умная и образованная женщина, интересуется городской жизнью, сельская жизнь ей не очень интересна.
Сестра
Стоит заметить что это автобиографичное произведение
Сережа Багров в своем путешествии по разному реагирует на места. В дороге его все удивляет и восхищает, все это ему так ново. Позже это уже более грустные воспоминания. В конце своего пути он выглядит усталым.
Сережа мальчик чувствительный у душевным переживаниям. Его волнуют окружающие люди, понимание природы.
Книга как обогащение знаниями, духовное обогащение. Читал Сережа для примера "Домашний лечебник Бухана", "Зеркало добродетели" (читал сестре)