Є таке дуже добре повір'я, що в різдвяну ніч на землю спускаються янголи. Коли на небі загоряється перша зірка, янголи приходять. Але їх ніхто не помічає, тому що всі люди поспішають у своїх справах.
А вночі, коли всі сплять, маленькі крилаті янголята прилітають в домівки. Ані закриті вікна, ані стіни, ані дах для них не перешкода. І в кожній хаті вони залишають під ялинкою подарунок. Або просто розвіюють його квартирою. Адже це непрості подарунки. Їх не можна побачити, але можна відчути. Це трошки доброти, мішечок щастя, жменька здоров'я, шматочок везіння. Глечик радості чи чашечка, наповнена доброю вдачею. Тобто те, чого в цьому будинку не вистачало.
Загалом, потроху чогось доброго залишають непомічені янголята в кожному будинку. Напевно, коли всі міцно сплять, янголи навіть не стають невидимками. Адже все одно люди майже ніколи їх не бачать. Хіба що дуже-дуже рідко.
От було б добре вчасно прокинутися різдвяної вночі та підглянути, як білосніжне янголятко пурхає кімнатою. Як воно суне під ялинку невидимий чарівний мішечок або розсіює в повітрі блискучий чарівний пил. Після цього всі в будинку починають жити краще! Ну, якщо, звичайно, хочуть цього...
Вы когда-нибудь были в лесу весной?Когда лес только-только просыпается от зимнего сна.Когда деревья неспешно сбрасывают пелену снега со своих веток,чтобы дать молодым листочкам возможность вырасти.Как это красиво!
Вы только представьте,вы как будто гость в этом новом,пробуждающемся мире.Как весело птички щебечут о приходе весны,цветы тянут свои лепестки к небу,в надежде ухватить первые лучи солнца.На тонких ветках молодых деревцах еще остались крохотные снежинки.Задевая одну из веточек,чувствуешь как на коже тают маленькие остатки зимы.Какой невероятный пейзаж!Именно в такие моменты,понимаешь,какое прекрасное настроение создает весна...
Твір на тему «Різдвяна казка»
Є таке дуже добре повір'я, що в різдвяну ніч на землю спускаються янголи. Коли на небі загоряється перша зірка, янголи приходять. Але їх ніхто не помічає, тому що всі люди поспішають у своїх справах.
А вночі, коли всі сплять, маленькі крилаті янголята прилітають в домівки. Ані закриті вікна, ані стіни, ані дах для них не перешкода. І в кожній хаті вони залишають під ялинкою подарунок. Або просто розвіюють його квартирою. Адже це непрості подарунки. Їх не можна побачити, але можна відчути. Це трошки доброти, мішечок щастя, жменька здоров'я, шматочок везіння. Глечик радості чи чашечка, наповнена доброю вдачею. Тобто те, чого в цьому будинку не вистачало.
Загалом, потроху чогось доброго залишають непомічені янголята в кожному будинку. Напевно, коли всі міцно сплять, янголи навіть не стають невидимками. Адже все одно люди майже ніколи їх не бачать. Хіба що дуже-дуже рідко.
От було б добре вчасно прокинутися різдвяної вночі та підглянути, як білосніжне янголятко пурхає кімнатою. Як воно суне під ялинку невидимий чарівний мішечок або розсіює в повітрі блискучий чарівний пил. Після цього всі в будинку починають жити краще! Ну, якщо, звичайно, хочуть цього...
Вы когда-нибудь были в лесу весной?Когда лес только-только просыпается от зимнего сна.Когда деревья неспешно сбрасывают пелену снега со своих веток,чтобы дать молодым листочкам возможность вырасти.Как это красиво!
Вы только представьте,вы как будто гость в этом новом,пробуждающемся мире.Как весело птички щебечут о приходе весны,цветы тянут свои лепестки к небу,в надежде ухватить первые лучи солнца.На тонких ветках молодых деревцах еще остались крохотные снежинки.Задевая одну из веточек,чувствуешь как на коже тают маленькие остатки зимы.Какой невероятный пейзаж!Именно в такие моменты,понимаешь,какое прекрасное настроение создает весна...