На мій погляд, не існує жодної юної дівчини яка б не мріяла зустріти своє єдине та справжнє кохання. Є безліч цікавих та романтичних книг про світле почуття любові. Найбільш яскравою книгою про романтичне кохання являється повість Олександра Гріна "Пурпурові вітрила".
В першому класі, як тільки я навчилася читати - я записалася в шкільну бібліотеку. Перша книга, яку я захотіла прочитати виявилася саме "Пурпурові вітрила" Олександра Гріна. Звичайно, в першому класі я не змогла зрозуміти цю повість, я читала і нічого не розуміла. Але потім, коли я трохи підросла і почала читати дуже багато книг, то мене дуже вразила ця книга. Одного разу на літніх канікулах, я відкрила книгу, сівши на лавку під яскравим пекучим сонцем, і не помітила, коли перегорнула останню сторінку. Вона мене настільки захопила, що я навіть не помітила, як промайнув час.
Перед моїми очима яскраво вимальовувалось і дитинство, і юність головних героїв Ассоль і Артура Грея, їх мрії, їх перша зустріч та романтичний корабель з пурпуровими вітрилами. Герої повісті росли і виховувалися в різних по статкам сім'ях. Але їх об'єднували загальні риси: уміння мріяти і романтизм. Грея виховали справжнім чоловіком, який уміє цінити прекрасне та поважати жінок. Цей хоробрий юнак незважаючи на те що виріс в забезпеченій сім’ї не цурався будь-якої роботи, та завжди захищав несправедливо скривджених. Він покинув рідний дім для того щоб стати справжнім моряком. Капітан корабля, де Грей служив юнгою побачив та оцінив впертий характер хлопчини та його бажання досягати поставлених цілей. Юнга за чотири роки служби на флоті став справжнім капітаном, який вмів керувати не лише кораблем але й командою судна.
Асоль виховувалась лише батьком, так як її мати померла ще коли дівчинка була зовсім маленькою. Батько, для того щоб заробити на життя, виготовляв іграшкові моделі кораблів, і Асоль допомагала йому їх продавати. Одного разу місцевий збирач легенд передбачив, що вона зустріне і закохається в справжнього принца, який приїде за нею на судні з пурпуровими вітрилами. Маленька дівчинка запам’ятала та повірила в цю красиву казку. Гарна, розумна та працелюбна дівчина з раннього дитинства мріяла, що зустріне свого єдиного, який покохає її на все життя і буде цінити її такою якою вона є – без посагу і лише зі щирим серцем.
Источник: Твір на тему Пурпурові вітрила Гріна (твір роздум)
1. "Через несколько дней я, бабушка, и мать ехали на пароходе". 2. "...вскоре после приезда...вспыхнула ссора". 3. "Дед засёк меня до потери сознания". 4. "Моя дружба с Цыганком всё росла". 5. "...трудно было признать, что в доме всё хорошо". 6. "Ну, мать, посетил нас господь, — горим!". 7. "...дед купил себе большой интересный дом на Полевой улице". 8. "Вскоре я уже читал по складам Псалтырь". 9. "У Кашириных дерутся!". 10. "...потянул меня к себе нахлебник Хорошее Дело". 11. "Мать приехала, ступай!". 12. "...начала рассказывать мне про отца". 13. "Вот скоро мы обвенчаемся, потом поедем в Москву". 14. "Евгений Васильев, сударь...просто ты в карты проиграл всё". 15. "Он окончательно заболел скупостью и потерял стыд". 16. "Я тоже начал зарабатывать деньги". 17. "Умерла мать...". 18. "...а иди-ка ты в люди".
На мій погляд, не існує жодної юної дівчини яка б не мріяла зустріти своє єдине та справжнє кохання. Є безліч цікавих та романтичних книг про світле почуття любові. Найбільш яскравою книгою про романтичне кохання являється повість Олександра Гріна "Пурпурові вітрила".
В першому класі, як тільки я навчилася читати - я записалася в шкільну бібліотеку. Перша книга, яку я захотіла прочитати виявилася саме "Пурпурові вітрила" Олександра Гріна. Звичайно, в першому класі я не змогла зрозуміти цю повість, я читала і нічого не розуміла. Але потім, коли я трохи підросла і почала читати дуже багато книг, то мене дуже вразила ця книга. Одного разу на літніх канікулах, я відкрила книгу, сівши на лавку під яскравим пекучим сонцем, і не помітила, коли перегорнула останню сторінку. Вона мене настільки захопила, що я навіть не помітила, як промайнув час.
Перед моїми очима яскраво вимальовувалось і дитинство, і юність головних героїв Ассоль і Артура Грея, їх мрії, їх перша зустріч та романтичний корабель з пурпуровими вітрилами. Герої повісті росли і виховувалися в різних по статкам сім'ях. Але їх об'єднували загальні риси: уміння мріяти і романтизм. Грея виховали справжнім чоловіком, який уміє цінити прекрасне та поважати жінок. Цей хоробрий юнак незважаючи на те що виріс в забезпеченій сім’ї не цурався будь-якої роботи, та завжди захищав несправедливо скривджених. Він покинув рідний дім для того щоб стати справжнім моряком. Капітан корабля, де Грей служив юнгою побачив та оцінив впертий характер хлопчини та його бажання досягати поставлених цілей. Юнга за чотири роки служби на флоті став справжнім капітаном, який вмів керувати не лише кораблем але й командою судна.
Асоль виховувалась лише батьком, так як її мати померла ще коли дівчинка була зовсім маленькою. Батько, для того щоб заробити на життя, виготовляв іграшкові моделі кораблів, і Асоль допомагала йому їх продавати. Одного разу місцевий збирач легенд передбачив, що вона зустріне і закохається в справжнього принца, який приїде за нею на судні з пурпуровими вітрилами. Маленька дівчинка запам’ятала та повірила в цю красиву казку. Гарна, розумна та працелюбна дівчина з раннього дитинства мріяла, що зустріне свого єдиного, який покохає її на все життя і буде цінити її такою якою вона є – без посагу і лише зі щирим серцем.
Источник: Твір на тему Пурпурові вітрила Гріна (твір роздум)
1. "Через несколько дней я, бабушка, и мать ехали на пароходе". 2. "...вскоре после приезда...вспыхнула ссора". 3. "Дед засёк меня до потери сознания". 4. "Моя дружба с Цыганком всё росла". 5. "...трудно было признать, что в доме всё хорошо". 6. "Ну, мать, посетил нас господь, — горим!". 7. "...дед купил себе большой интересный дом на Полевой улице". 8. "Вскоре я уже читал по складам Псалтырь". 9. "У Кашириных дерутся!". 10. "...потянул меня к себе нахлебник Хорошее Дело". 11. "Мать приехала, ступай!". 12. "...начала рассказывать мне про отца". 13. "Вот скоро мы обвенчаемся, потом поедем в Москву". 14. "Евгений Васильев, сударь...просто ты в карты проиграл всё". 15. "Он окончательно заболел скупостью и потерял стыд". 16. "Я тоже начал зарабатывать деньги". 17. "Умерла мать...". 18. "...а иди-ка ты в люди".