А. С. Пушкин «Пиковая дама». Проблема человека и судьбы (8 класс)
Обучающая цель: проанализировать повесть А. С. Пушкина, понять проблематику произведения; развитие навыков аналитического чтения и исследовательской работы с текстом.
Воспитательная цель: показать учащимся веру Пушкина в благородные основы человеческой души и тщетность любых насилий над ее законами.
Оборудование: портрет А. С. Пушкина, портреты Н. К. Загряжской худ. П. Ф. Соколова и Н. П. Голицыной худ. Б. -Ш. Митуара.
Теория литературы: повесть (повторение понятия).
Словарная работа: атанде.
Инсценирование эпизода игры в карты.
Метод обучения – исследовательский.
Ход урока.
Горек чужой хлеб и тяжелы ступени чужого крыльца.
Данте Алигьери
I. Сообщение учителя.
Повесть «Пиковая дама» была написана болдинской осенью 1833 года. В это время были созданы поэма «Медный всадник» и стихотворение «Не дай мне Бог сойти с ума ». Безумцы, порывавшиеся к счастью или независимости, волновали воображение поэта, который и сам чувствовал опасность объявления его собственной мечты о свободе безумием. «Пиковая дама» была напечатана в 1834 году и восхищала самую разнообразную публику, даже императорский двор был в восторге. В дневнике 1834 года Пушкин чуть иронично записывает: «Моя Пиковая дама в большой моде. Игроки понтируют на тройку, семерку и туза». Этого ли ждал автор от чтения повести? Публика воспринимала лишь верхний, авантюрный пласт произведения, возвращая его к анекдоту, послужившему схемой сюжета.
Полонені німці зводили житловий квартал з любов’ю і розпачем. початку вони боялися, не любили цей народ, а коли звівся фундамент, стали по-доброму, старанно приладнувати цеглинку до цеглинки.
Навесні Фрідріх скопав грядку й посадив нагідки. Як тільки він пішов, ми, діти, розорили все те, ще й хрестик із прутків поставили. Місто давно не сердилося на німців, удови навіть жаліли, приколи дещо з одягу, їжу.
Фрідріх часто показував фотокартку двох чепурних дівчаток у білих сукенках і білих черевичках, але ми все одно його дратували, кидали в нього грудки землі. Під осінь Фрідріх страшно кашляв. Охоронець пригощав його цигаркою і дозволяв лежати під стіною. Німець робив понад вікнами другого поверху прикраси із цегли — сонця і квіти, самотні жінки подовгу стояли і роздивлялися їх.
Одного разу Фрідріха знайшли повішеним біля стіни барака, його поховали за містом, не насипавши навіть горба.
Восени ми перейшли в новий дім. Якось посеред грудня я сиділа а вікні й побачила велику жовтогарячу квітку, що розцвіла на клумбі, незважаючи на перший сніжок. Я кинулась туди руку відсмикнула — поряд стояв зв’язаний нами хрест.
Минуло півстоліття. За цей час у будинку не тріснула жодна стіна, не струхла підлога. Якось син прибивав поличку до стіни. Дриль шурхнув у якийсь отвір. Там лежала рукавиця, а в ній — фотокартка двох дівчаток у білих сукенках. Дівчатка дивилися на нас і ніби запитували: "Ви не знаєте, де наш тато?"
А. С. Пушкин «Пиковая дама». Проблема человека и судьбы (8 класс)
Обучающая цель: проанализировать повесть А. С. Пушкина, понять проблематику произведения; развитие навыков аналитического чтения и исследовательской работы с текстом.
Воспитательная цель: показать учащимся веру Пушкина в благородные основы человеческой души и тщетность любых насилий над ее законами.
Оборудование: портрет А. С. Пушкина, портреты Н. К. Загряжской худ. П. Ф. Соколова и Н. П. Голицыной худ. Б. -Ш. Митуара.
Теория литературы: повесть (повторение понятия).
Словарная работа: атанде.
Инсценирование эпизода игры в карты.
Метод обучения – исследовательский.
Ход урока.
Горек чужой хлеб и тяжелы ступени чужого крыльца.
Данте Алигьери
I. Сообщение учителя.
Повесть «Пиковая дама» была написана болдинской осенью 1833 года. В это время были созданы поэма «Медный всадник» и стихотворение «Не дай мне Бог сойти с ума ». Безумцы, порывавшиеся к счастью или независимости, волновали воображение поэта, который и сам чувствовал опасность объявления его собственной мечты о свободе безумием. «Пиковая дама» была напечатана в 1834 году и восхищала самую разнообразную публику, даже императорский двор был в восторге. В дневнике 1834 года Пушкин чуть иронично записывает: «Моя Пиковая дама в большой моде. Игроки понтируют на тройку, семерку и туза». Этого ли ждал автор от чтения повести? Публика воспринимала лишь верхний, авантюрный пласт произведения, возвращая его к анекдоту, послужившему схемой сюжета.
Объяснение:
Полонені німці зводили житловий квартал з любов’ю і розпачем. початку вони боялися, не любили цей народ, а коли звівся фундамент, стали по-доброму, старанно приладнувати цеглинку до цеглинки.
Навесні Фрідріх скопав грядку й посадив нагідки. Як тільки він пішов, ми, діти, розорили все те, ще й хрестик із прутків поставили. Місто давно не сердилося на німців, удови навіть жаліли, приколи дещо з одягу, їжу.
Фрідріх часто показував фотокартку двох чепурних дівчаток у білих сукенках і білих черевичках, але ми все одно його дратували, кидали в нього грудки землі. Під осінь Фрідріх страшно кашляв. Охоронець пригощав його цигаркою і дозволяв лежати під стіною. Німець робив понад вікнами другого поверху прикраси із цегли — сонця і квіти, самотні жінки подовгу стояли і роздивлялися їх.
Одного разу Фрідріха знайшли повішеним біля стіни барака, його поховали за містом, не насипавши навіть горба.
Восени ми перейшли в новий дім. Якось посеред грудня я сиділа а вікні й побачила велику жовтогарячу квітку, що розцвіла на клумбі, незважаючи на перший сніжок. Я кинулась туди руку відсмикнула — поряд стояв зв’язаний нами хрест.
Минуло півстоліття. За цей час у будинку не тріснула жодна стіна, не струхла підлога. Якось син прибивав поличку до стіни. Дриль шурхнув у якийсь отвір. Там лежала рукавиця, а в ній — фотокартка двох дівчаток у білих сукенках. Дівчатка дивилися на нас і ніби запитували: "Ви не знаєте, де наш тато?"