характеристика братів – «Обидва плечисті, обидва з широкими, лагідними лицями, і схожі один на одного так, як маленький гриб-підберезник схожий на свого більшого сусіда»; – «Вони охопили зором ріку, і їхні лиця ще більше пом’якшали од навколишнього простору…»; – «Але старший брат був розсудливий та відважний, і сокира в його руках не закуняла. Узявся рубати лід, прокладаючи хід до берега, а молодший тупцяв біля нього і, не знаючи, чим до тільки зітхав та нетерпляче бив себе долонями по стегнах та по боках»
Озиралися, намагаючись побачити мисливця, проте не запримітили і, набравши в груди гіркого повітря, чимдуху погнали туди, де лежав лось»; – «Менший підберезник одвернувся, приховуючи сльози. Старший брат узяв його за руку й, не кажучи більше ні слова, повів до саней». – «Діти нічого не сказали — вони ніяк не могли відірвати очей од лося, який ні разу й не поворухнувся, хоча вони й чекали на це». Автор не дає братам імен, а лише називає їх «підберезовиками». Це дає нам змогу зрозуміти, що ці персонажі мають узагальнювальне значення — вони втілюють в оповіданні сили добра. Незважаючи на юний вік, вони без вагань приймають рішення врятувати Лося, хоча він в декілька разів більший за них. Це їм вдається, але захистити тварину від жорстокості іншої людини виявляється нездійсненим. Трагічний фінал повісті наштовхує на думку про те, що людина — не тільки цар природи, але й, інколи, її найбільший ворог
1. В древности создание книг было непомерно трудоёмким делом. 2. Книги изготавливались в ручную, тексты на различные при для этого материалы наносились специальными инструментами обученными писцами. 3. Делали фолианты огромных размеров из кожи, металла, дерева, писали манускрипты на папирусной бумаге, сворачивая её в рулоны, вносили слова из букв и знаков на деревянные дощечки, на Востоке изобрели складные книги в виде длинных полос. 4. Книг было очень мало, они стоили безумно дорого,поэтому их обладателями становились правители государств, монастыри, храмы, библиотеки во дворцах, богатых поместьях вельмож. 5. Только с изобретением книгопечатания книга стала общедоступной и стала служить делу просвещения народных масс.
характеристика братів – «Обидва плечисті, обидва з широкими, лагідними лицями, і схожі один на одного так, як маленький гриб-підберезник схожий на свого більшого сусіда»; – «Вони охопили зором ріку, і їхні лиця ще більше пом’якшали од навколишнього простору…»; – «Але старший брат був розсудливий та відважний, і сокира в його руках не закуняла. Узявся рубати лід, прокладаючи хід до берега, а молодший тупцяв біля нього і, не знаючи, чим до тільки зітхав та нетерпляче бив себе долонями по стегнах та по боках»
Озиралися, намагаючись побачити мисливця, проте не запримітили і, набравши в груди гіркого повітря, чимдуху погнали туди, де лежав лось»; – «Менший підберезник одвернувся, приховуючи сльози. Старший брат узяв його за руку й, не кажучи більше ні слова, повів до саней». – «Діти нічого не сказали — вони ніяк не могли відірвати очей од лося, який ні разу й не поворухнувся, хоча вони й чекали на це». Автор не дає братам імен, а лише називає їх «підберезовиками». Це дає нам змогу зрозуміти, що ці персонажі мають узагальнювальне значення — вони втілюють в оповіданні сили добра. Незважаючи на юний вік, вони без вагань приймають рішення врятувати Лося, хоча він в декілька разів більший за них. Це їм вдається, але захистити тварину від жорстокості іншої людини виявляється нездійсненим. Трагічний фінал повісті наштовхує на думку про те, що людина — не тільки цар природи, але й, інколи, її найбільший ворог
1. В древности создание книг было непомерно трудоёмким делом.
2. Книги изготавливались в ручную, тексты на различные при для этого материалы наносились специальными инструментами обученными писцами.
3. Делали фолианты огромных размеров из кожи, металла, дерева, писали манускрипты на папирусной
бумаге, сворачивая её в рулоны, вносили слова из букв и знаков на деревянные дощечки, на Востоке изобрели складные книги в виде длинных полос.
4. Книг было очень мало, они стоили безумно дорого,поэтому их обладателями становились правители
государств, монастыри, храмы, библиотеки во дворцах, богатых поместьях вельмож.
5. Только с изобретением книгопечатания книга стала общедоступной и стала служить делу просвещения народных масс.