П’єса «Ляльковий дім» є одним з найкращих творів норвезького драматурга Генріка Ібсена. Цей твір здійняв у суспільстві неабиякий резонанс, адже він був одним із перших представників «нової драми». П’єса не підпорядковувалася вже давно звичним канонам драматичних творів, у ній з’явилися модерністські ознаки, що передбачали можливість декількох варіантів трактування змісту. У центрі твору — образ головної героїні, привітної та веселої жінки на ім’я Нора Хельмер. Усі події відбуваються в домі Хельмерів і розкривають певні грані подружнього життя героїв. Нора віддавала всю себе своєму чоловікові, йшла на самопожертви та вирішилась на обман для того, щоб зберегти його самоповагу та гідність, а Торвальд сприймав шлюб насамперед як можливість виглядати кращим у очах суспільства, його цілком влаштовували самообман та фальш. На мою думку, ми не маємо права звинувачувати Нору, адже вона прийняла рішення бути людиною, розібратися в собі та нарешті розірвати фальшиві стосунки, що стримували її все життя. Героїня сама розуміє, що вона була лише лялькою: спочатку в руках батька, потім — Торвальда. Але, незважаючи на це, ця тендітна жінка змогла врятувати чоловіка та винести сім’ю на своїх плечах. Нора — це унікальна жінка, адже вона змогла відважитись на пошуки власного я, відстояти свою гідність та заявити суспільству, що його правила є меншою мірою не досконалими.
Автобиографическая повесть о детстве писателя в семье деда и бабушки Кашириных, образе жизни мещанского сословия Нижнего Новгорода.
Горький «искал ответ на загадку будущего, исходя из социальных условий детства; он показывали, как «свинцовые мерзости» уходящей в жизни закаляют детский характер (повесть «Детство» )
Самые теплые и самые светлые воспоминания говорит Алеша о первом своем верном и надежном друге — бабушке. Алеша говорит, что бабушка, появившись после смерти отца, сразу стала "самым близким сердцу моему, самым понятным и дорогим человеком". М. Горький даже предполагал изменить первоначальное заглавие повести. Он писал о том, что «Детство» следовало бы озаглавить «Бабушка»
П’єса «Ляльковий дім» є одним з найкращих творів норвезького драматурга Генріка Ібсена. Цей твір здійняв у суспільстві неабиякий резонанс, адже він був одним із перших представників «нової драми». П’єса не підпорядковувалася вже давно звичним канонам драматичних творів, у ній з’явилися модерністські ознаки, що передбачали можливість декількох варіантів трактування змісту. У центрі твору — образ головної героїні, привітної та веселої жінки на ім’я Нора Хельмер. Усі події відбуваються в домі Хельмерів і розкривають певні грані подружнього життя героїв. Нора віддавала всю себе своєму чоловікові, йшла на самопожертви та вирішилась на обман для того, щоб зберегти його самоповагу та гідність, а Торвальд сприймав шлюб насамперед як можливість виглядати кращим у очах суспільства, його цілком влаштовували самообман та фальш. На мою думку, ми не маємо права звинувачувати Нору, адже вона прийняла рішення бути людиною, розібратися в собі та нарешті розірвати фальшиві стосунки, що стримували її все життя. Героїня сама розуміє, що вона була лише лялькою: спочатку в руках батька, потім — Торвальда. Але, незважаючи на це, ця тендітна жінка змогла врятувати чоловіка та винести сім’ю на своїх плечах. Нора — це унікальна жінка, адже вона змогла відважитись на пошуки власного я, відстояти свою гідність та заявити суспільству, що його правила є меншою мірою не досконалими.
Объяснение:
Горький «искал ответ на загадку будущего, исходя из социальных условий детства; он показывали, как «свинцовые мерзости» уходящей в жизни закаляют детский характер (повесть «Детство» )
Самые теплые и самые светлые воспоминания говорит Алеша о первом своем верном и надежном друге — бабушке. Алеша говорит, что бабушка, появившись после смерти отца, сразу стала "самым близким сердцу моему, самым понятным и дорогим человеком".
М. Горький даже предполагал изменить первоначальное заглавие повести. Он писал о том, что «Детство» следовало бы озаглавить «Бабушка»