ответ: Це один з культурних символів американських індіанців, що став загальносвітовим терміном. Вираз «викурити люльку згоди» — означає укласти мирні угоди. Вислів пішов від індіанського обряду завершення війни, коли ворогуючі вожді та представники племен сідали поруч і пускали «на круг» курильну люльку. Цей звичай став відомим багато в чому завдяки книгам і кінематографу.
Іноді в ручці сокири висвердлюються наскрізний отвір по всій довжині, а на кінці — виїмка для тютюну. Таким чином, томагавком можна було користуватися як курильною люлькою. Такі томагавки використовувалися в дипломатії як дари, тому що являли собою яскравий символ: з одного боку люлька миру, з іншого — сокира війни.
Є на світі дивовижний птах — Стрепет. Він співає… чим, як ви думаєте, діти? Він співає крилом. Має він у своєму крилі особливу співучу пір’їнку. Летить Стрепет, і коли захочеться йому співати, то розправляє крила так, що співуча пір’їнка висувається і настроюється на спів. Лунає тонкий свист. Схожий він і на звучання найтоншої струни, коли по ній водити смичком, і на пісню вітру в тонкій стеблині очерету.
Та ось трапилось лихо. Загубив Стрепет співучу пір’їнку. Випала вона й упала на землю. Захотілось Стрепетові поспівати, а співучої пір’їнки немає.
Маленький Сергійко знайшов на землі співучу пір’їнку Стрепета, підняв її, побіг — і пір’їнка заспівала.
Почув Стрепет спів своєї пір’їнки, прилетів до хлопчика й Хлопчику, віддай мою співучу пір’їнку. Я не можу жити без пісні.
Повернув Сергійко Стрепетові співучу пір’їнку.
Багато років прожив на світі чоловік, що виріс з маленького Сергійка. Часто він згадував Стрепета, думав: «У кожної людини є своя співуча пір’їнка. Нещасливий той, у кого такої пір’їнки немає».
За матеріалами: О. Я. Савченко. Літературне читання. 4 клас. Підручник для загальноосвітніх навчальних закладів. Київ. Видавничий дім «Освіта», 2015 рік, стор. 174.
ответ: Це один з культурних символів американських індіанців, що став загальносвітовим терміном. Вираз «викурити люльку згоди» — означає укласти мирні угоди. Вислів пішов від індіанського обряду завершення війни, коли ворогуючі вожді та представники племен сідали поруч і пускали «на круг» курильну люльку. Цей звичай став відомим багато в чому завдяки книгам і кінематографу.
Іноді в ручці сокири висвердлюються наскрізний отвір по всій довжині, а на кінці — виїмка для тютюну. Таким чином, томагавком можна було користуватися як курильною люлькою. Такі томагавки використовувалися в дипломатії як дари, тому що являли собою яскравий символ: з одного боку люлька миру, з іншого — сокира війни.
Є на світі дивовижний птах — Стрепет. Він співає… чим, як ви думаєте, діти? Він співає крилом. Має він у своєму крилі особливу співучу пір’їнку. Летить Стрепет, і коли захочеться йому співати, то розправляє крила так, що співуча пір’їнка висувається і настроюється на спів. Лунає тонкий свист. Схожий він і на звучання найтоншої струни, коли по ній водити смичком, і на пісню вітру в тонкій стеблині очерету.
Та ось трапилось лихо. Загубив Стрепет співучу пір’їнку. Випала вона й упала на землю. Захотілось Стрепетові поспівати, а співучої пір’їнки немає.
Маленький Сергійко знайшов на землі співучу пір’їнку Стрепета, підняв її, побіг — і пір’їнка заспівала.
Почув Стрепет спів своєї пір’їнки, прилетів до хлопчика й Хлопчику, віддай мою співучу пір’їнку. Я не можу жити без пісні.
Повернув Сергійко Стрепетові співучу пір’їнку.
Багато років прожив на світі чоловік, що виріс з маленького Сергійка. Часто він згадував Стрепета, думав: «У кожної людини є своя співуча пір’їнка. Нещасливий той, у кого такої пір’їнки немає».
За матеріалами: О. Я. Савченко. Літературне читання. 4 клас. Підручник для загальноосвітніх навчальних закладів. Київ. Видавничий дім «Освіта», 2015 рік, стор. 174.