:ИБРАГИМ — герой неоконченного романа А.С.Пушкина «Арап Петра Великого» (1827; название редакторское). Исторический прототип: Абрам Петрович, до крещения Ибрагим, Ганнибал (ок. 1697-1781), прадед Пушкина, сын абиссинского князька, крестник и денщик Петра I, учился и служил во Франции; в отставку вышел в чине генерал-аншефа русской армии. «Романическая» судьба Ганнибала волновала Пушкина в связи с постоянным, на протяжении всей жизни, интересом к эпохе Петра I и к своей родословной, причем в образе И. допущена контаминация биографии и другого прадеда поэта — А.П.Пушкина. О своем родстве с Ганнибалом Пушкин упоминает в стихотворениях «Юрьеву» (1820), «К Языкову» (1824), «Как жениться задумал царский арап» (1824), «Моя родословная» (1830), в примечании к отдельному изданию первой главы «Евгения Онегина» (182S), «Начале автобиографии» (1830-е гг.), письмах. И., питомец и сподвижник Петра, получивший европейское образование и воспитание, всецело, но не рабски («Царю наперсник, а не раб») предан императору, осознавая грандиозность задуманных им преобразований и глубину его мыслей: «Следовать за мыслями великого человека есть наука самая занимательная». Даже в вопросах личной жизни, женитьбы он подчиняется его воле. И. противопоставлен русскому родовитому боярству (Корсакову, Лыкову, патриархальной семье Ржевских, исторический представитель которой Ю.А.Ржевский был прапрадедом Пушкина). Два мира петровской России, сторонников реформ и приверженцев старины, даны Пушкиным в восприятии И., которое не во всем совпадает со взглядами автора. И. выбран в герои по принципу: «Нет пророка в отечестве», он свободен от связей и совершать поступки. И.— трагический герой, его хлеб труден и горек. Обаятельный образ И. раскрывается со всей полнотой в любви: «От жены я не стану требовать любви, буду довольствоваться ее верностью, а дружбу приобрету постоянной нежностью, доверчивостью и снисхождением». С новаторской смелостью автор изобразил земную и «грешную» страсть как высокое и чистое чувство. Пушкин обогатил образ И. собственными чертами: «Читаешь словно не об И., а о Пушкине» (Т.Г.Цявловская). Через соперничество И. и Валериана роман должен был изобразить судьбу предков А.С.Пушкина. Хронологические сдвиги в романе не противоречат реальной исторической картине. Образ И. воплощен В.С.Высоцким в фильме «Сказ про то, как царь Петр арапа женил» (1976).
Мій улюблений герой — Шерлок Холмс Шерлок Холмс — герой англійського письменника Артура Конан Дойля. Це мій улюблений літературний персонаж. Я захоплююся детективами і прочитав багато творів Агати Крісті, Едгара По, Жоржа Сіменона й інших письменників. Але самим добрим, розумним, талановитим для мене залишається Шерлок Холмс. Слава про нього проникла у всі куточки Англії, а потім про геніального детектива довідалися в усьому світі. Холмс виїжджає на розслідування до Ватикану, його до потрібна навіть могутнім монархам. Холмс у роботі використовує знаменитий дедуктивний метод. Він може за окремими деталями, за якимись дрібницями дати повну інформацію про людину, її характер і місце проживання. У Холмса є друг — доктор Ватсон. Багато що йому незрозуміле в рішеннях і висновках Холмса, і він постійно задає питання. Зовсім, як я: я так само, як і він, дивуюся словам і висновкам Шерлока Холмса. І Шерлок Холмс завжди терпляче, дохідливо пояснює те, що нам незрозуміле. Мені дуже подобається детективна історія "Собака Баскервілів", яка починається з того, що Шерлок Холмс буквально витягає з ціпка, забутого в його будинку відвідувачем, масу інформації. І коли з'являється власник ціпка, виявляється, що все, сказане Холмсом, — правда. Цього разу мова йде про прокляття, що нависло над родом Баскервілів. З давніх часів передається з покоління в покоління манускрипт, де написано: "Остерігайтеся виходити на болота в нічний час, коли сили зла панують безроздільно". Здавалося б, це легенда, казка, але мурашки пробігають по шкірі, коли чуєш крики нічних птахів на величезному болоті, подих і ричання величезного собаки, готового розтерзати живу людину. Страх відчувають усі, і тільки Шерлок Холмс знає, що робити. Він залишається спокійним, витриманим. Ні в які родові прокляття він не вірить, і його логіка і здоровий глузд зрештою перемагають. Я думаю, що Шерлок Холмс залишиться моїм улюбленим героєм на все життя. У ньому є всі риси, необхідні людині: він цікавий, безстрашний, переконливий, розумний. Таким хочу стати і я. Я не збираюся бути детективом, але упевнений, що людям будь-якої професії не завадили б такі якості.
Объяснение:
:ИБРАГИМ — герой неоконченного романа А.С.Пушкина «Арап Петра Великого» (1827; название редакторское). Исторический прототип: Абрам Петрович, до крещения Ибрагим, Ганнибал (ок. 1697-1781), прадед Пушкина, сын абиссинского князька, крестник и денщик Петра I, учился и служил во Франции; в отставку вышел в чине генерал-аншефа русской армии. «Романическая» судьба Ганнибала волновала Пушкина в связи с постоянным, на протяжении всей жизни, интересом к эпохе Петра I и к своей родословной, причем в образе И. допущена контаминация биографии и другого прадеда поэта — А.П.Пушкина. О своем родстве с Ганнибалом Пушкин упоминает в стихотворениях «Юрьеву» (1820), «К Языкову» (1824), «Как жениться задумал царский арап» (1824), «Моя родословная» (1830), в примечании к отдельному изданию первой главы «Евгения Онегина» (182S), «Начале автобиографии» (1830-е гг.), письмах. И., питомец и сподвижник Петра, получивший европейское образование и воспитание, всецело, но не рабски («Царю наперсник, а не раб») предан императору, осознавая грандиозность задуманных им преобразований и глубину его мыслей: «Следовать за мыслями великого человека есть наука самая занимательная». Даже в вопросах личной жизни, женитьбы он подчиняется его воле. И. противопоставлен русскому родовитому боярству (Корсакову, Лыкову, патриархальной семье Ржевских, исторический представитель которой Ю.А.Ржевский был прапрадедом Пушкина). Два мира петровской России, сторонников реформ и приверженцев старины, даны Пушкиным в восприятии И., которое не во всем совпадает со взглядами автора. И. выбран в герои по принципу: «Нет пророка в отечестве», он свободен от связей и совершать поступки. И.— трагический герой, его хлеб труден и горек. Обаятельный образ И. раскрывается со всей полнотой в любви: «От жены я не стану требовать любви, буду довольствоваться ее верностью, а дружбу приобрету постоянной нежностью, доверчивостью и снисхождением». С новаторской смелостью автор изобразил земную и «грешную» страсть как высокое и чистое чувство. Пушкин обогатил образ И. собственными чертами: «Читаешь словно не об И., а о Пушкине» (Т.Г.Цявловская). Через соперничество И. и Валериана роман должен был изобразить судьбу предков А.С.Пушкина. Хронологические сдвиги в романе не противоречат реальной исторической картине. Образ И. воплощен В.С.Высоцким в фильме «Сказ про то, как царь Петр арапа женил» (1976).
Шерлок Холмс — герой англійського письменника Артура Конан Дойля. Це мій улюблений літературний персонаж. Я захоплююся детективами і прочитав багато творів Агати Крісті, Едгара По, Жоржа Сіменона й інших письменників.
Але самим добрим, розумним, талановитим для мене залишається Шерлок Холмс.
Слава про нього проникла у всі куточки Англії, а потім про геніального детектива довідалися в усьому світі. Холмс виїжджає на розслідування до Ватикану, його до потрібна навіть могутнім монархам. Холмс у роботі використовує знаменитий дедуктивний метод. Він може за окремими деталями, за якимись дрібницями дати повну інформацію про людину, її характер і місце проживання. У Холмса є друг — доктор Ватсон. Багато що йому незрозуміле в рішеннях і висновках Холмса, і він постійно задає питання. Зовсім, як я: я так само, як і він, дивуюся словам і висновкам Шерлока Холмса. І Шерлок Холмс завжди терпляче, дохідливо пояснює те, що нам незрозуміле.
Мені дуже подобається детективна історія "Собака Баскервілів", яка починається з того, що Шерлок Холмс буквально витягає з ціпка, забутого в його будинку відвідувачем, масу інформації. І коли з'являється власник ціпка, виявляється, що все, сказане Холмсом, — правда.
Цього разу мова йде про прокляття, що нависло над родом Баскервілів. З давніх часів передається з покоління в покоління манускрипт, де написано: "Остерігайтеся виходити на болота в нічний час, коли сили зла панують безроздільно". Здавалося б, це легенда, казка, але мурашки пробігають по шкірі, коли чуєш крики нічних птахів на величезному болоті, подих і ричання величезного собаки, готового розтерзати живу людину. Страх відчувають усі, і тільки Шерлок Холмс знає, що робити. Він залишається спокійним, витриманим. Ні в які родові прокляття він не вірить, і його логіка і здоровий глузд зрештою перемагають.
Я думаю, що Шерлок Холмс залишиться моїм улюбленим героєм на все життя. У ньому є всі риси, необхідні людині: він цікавий, безстрашний, переконливий, розумний. Таким хочу стати і я. Я не збираюся бути детективом, але упевнений, що людям будь-якої професії не завадили б такі якості.