18 век - это этап становления духовной культуры национального самосознания моего народа .В это время просветителями века были заложены основы идейных представлений ,тем ,жанров .Оформился классицизм ,преобразовалось стихосложение ,начал формироваться русский литературный язык ,создана была периодическая печать.
Один из самых величайших поэтов 18 века является Ломоносов. В течение своей творческой жизни поэт создал множество произведений разных жанров: он писал эпиграммы, послания, надписи, басни, идиллии. Кроме того, Ломоносов обращался к сатире, пробовал свои силы в «легкой поэзии», написал две трагедии.
В 18 веке были написаны сатиры Кантемира, комедии Фонвизина ("Бригадир", "Недоросль"), оды Ломоносова и его лирика, стихи В. К. Тредиаковского, А. П. Сумарокова, Г. Р. Державин писал в 18 веке, А. Н. Радищев - "Путешествие из Петербурга в Москву", ода "Вольность".
Я считаю, что литература 18-го века всё ещё имеет огромное влияние на современного читателя, она прививает ему разные положительные качества, старается указать на отрицательные, учит любить, показывает человека с разных точек зрения. Благодаря произведениям того времени общество также делает выводы об истории и быте народа тех веков.
"Ода до радості" — ода, написана Фрідріхом Шиллєром для дрезденської масонської ложі, у якій звеличується єдність усіх людей.
Рік написання — 1785. Тема — заклик в пісні людям об»єднатися. Ідея — возвеличення єдності усіх людей. Ода «До радості» стала гімном Європейського союзу, тому що вона містить заклик до світового суспільства стати єдиним, зрозуміти, що ми всі рівні і підкорюємся Богу.
Риторичні звертання: Радосте, небесна іскро! Обнімітесь, міліони! Браття! певно над всі зорі Любий наш отець сидить. Поклонітесь, мілійони! Терпіте ж, мілійони! Ви ж, єхиди ви зрадливі, Пагуба вам, злочестиві! Браття! словом приязним Поминаймо всіх померших.
Риторичні запитання: Де ж небесний ваш отець?
Риторичні оклики: І нехай ся повна чаша Бризне з небес вином! Генію добра не мертву Віру принесімо в жертву!
Порівняння: В райську церківцю твою, Ніби крильми, линем бистро; Судить бог, як ми самі.
Епітети: мізерного зерна, пишний мир, присяга тверда, безвинну кров.
Метафори: нехай же й та година, Що про всіх вона єдина, Буде в бозі сном смачним! нехай померші живі Будуть в дусі божім вік; Визвол з пут, із тих кайданів, Що насильство знай кує; Радосте, небесна іскро!
18 век - "золотой век " русской литературы .
18 век - это этап становления духовной культуры национального самосознания моего народа .В это время просветителями века были заложены основы идейных представлений ,тем ,жанров .Оформился классицизм ,преобразовалось стихосложение ,начал формироваться русский литературный язык ,создана была периодическая печать.
Один из самых величайших поэтов 18 века является Ломоносов. В течение своей творческой жизни поэт создал множество произведений разных жанров: он писал эпиграммы, послания, надписи, басни, идиллии. Кроме того, Ломоносов обращался к сатире, пробовал свои силы в «легкой поэзии», написал две трагедии.
В 18 веке были написаны сатиры Кантемира, комедии Фонвизина ("Бригадир", "Недоросль"), оды Ломоносова и его лирика, стихи В. К. Тредиаковского, А. П. Сумарокова, Г. Р. Державин писал в 18 веке, А. Н. Радищев - "Путешествие из Петербурга в Москву", ода "Вольность".
Я считаю, что литература 18-го века всё ещё имеет огромное влияние на современного читателя, она прививает ему разные положительные качества, старается указать на отрицательные, учит любить, показывает человека с разных точек зрения. Благодаря произведениям того времени общество также делает выводы об истории и быте народа тех веков.
Надеюсь, что тебе♡
"Ода до радості" — ода, написана Фрідріхом Шиллєром для дрезденської масонської ложі, у якій звеличується єдність усіх людей.
Рік написання — 1785. Тема — заклик в пісні людям об»єднатися. Ідея — возвеличення єдності усіх людей. Ода «До радості» стала гімном Європейського союзу, тому що вона містить заклик до світового суспільства стати єдиним, зрозуміти, що ми всі рівні і підкорюємся Богу.
Риторичні звертання: Радосте, небесна іскро! Обнімітесь, міліони! Браття! певно над всі зорі Любий наш отець сидить. Поклонітесь, мілійони! Терпіте ж, мілійони! Ви ж, єхиди ви зрадливі, Пагуба вам, злочестиві! Браття! словом приязним Поминаймо всіх померших.
Риторичні запитання: Де ж небесний ваш отець?
Риторичні оклики: І нехай ся повна чаша Бризне з небес вином! Генію добра не мертву Віру принесімо в жертву!
Порівняння: В райську церківцю твою, Ніби крильми, линем бистро; Судить бог, як ми самі.
Епітети: мізерного зерна, пишний мир, присяга тверда, безвинну кров.
Метафори: нехай же й та година, Що про всіх вона єдина, Буде в бозі сном смачним! нехай померші живі Будуть в дусі божім вік; Визвол з пут, із тих кайданів, Що насильство знай кує; Радосте, небесна іскро!