"На Козацьких Островах"1. На Кам’яному острові2. Швайка каже, що на землі Воронівки напали татари3. Хлопці лишаються на острові самі з Барвінком4. На острів припливають два човна з трьома людьми, один з них - Тишкевич 5. Хлопці беруть Тишкевича у полон6. Козаки повернулися, Тишкевич втік7. Швайка наказав всім тепер забиратися на Зміїний острів і погнався за Тишкевичем8. Тишкевичу дають сотню людей, щоб той розбив козаків на Камяному острові 9. Санько ворожить, і хлопців не помічають. 10. Швайко і хлопці ідуть степом, зустрічають пастуха Рашита11. Швайко і хлопці в гостях у Вирвизуба12. Пригоди Демка-Дурної Сили13. Дід Кудьма вирішив, що Грицик залишиться зі Швайкою джурою, а Санько буде з ним. 14. Суд у плавнях: Грек дарує Демкові життя15. Козацькі розмови на березі річки
Богда́н Іва́нович Мельничу́к (псевдонім — Б. Волинський, І. Гаврильцьо, Б. Жердинюк; нар. 2 серпня 1952, с. Молотків, Україна) — український письменник, драматург, редактор, журналіст, краєзнавець. Заслужений діяч мистецтв України (2008). Член національних спілок журналістів(1980) та письменників України, краєзнавців, Наукового товариства ім. Т. Шевченка (всі 1998).Богдан Мельничук народився 2 серпня 1952 року в селі Молоткові Лановецького районуТернопільської області, нині Україна.
Закінчив факультет журналістики Львівського університету ім. І. Франка (1974).
Працював у редакціях газет «Будівник комунізму» (нині «Голос Лановеччини»), «Вільне життя» і «Тернопіль вечірній» (обидві — Тернопіль), у Державному архіві Тернопільської області, був на громадській роботі.
Згодом — головний редактор Тернопільського обласного управління у справах преси та інформації (1989—1993), видавництва Тернопільської академії народного господарства«Економічна думка» (1998—2003), літературно-мистецької і культурологічної газети «Русалка Дністрова» (від 1992 донині) й журналу «Тернопіль» (від 1994 донині; від 2009 — «Літературний Тернопіль»).
2003—2009 — заступник голови редакційної колегії першого в Україні регіонального 4-томного «Тернопільського Енциклопедичного Словника», його головний науковий редактор.
У 2010—2014 — головний науковий редактор комунального підприємства «Тернопільський обласний інформаційно-туристичний краєзнавчий центр», відповідальний секретар редакційної колегії 3-томного енциклопедичного видання «Тернопільщина. Історія міст і сіл».
Тепер — головний редактор журналу «Літературний Тернопіль».
Від серпня 2016 очолює Громадську раду з відзначення Всеукраїнською літературно-мистецькою премією ім. Братів Лепких.[1]
вот план в низу
Объяснение:
"На Козацьких Островах"1. На Кам’яному острові2. Швайка каже, що на землі Воронівки напали татари3. Хлопці лишаються на острові самі з Барвінком4. На острів припливають два човна з трьома людьми, один з них - Тишкевич 5. Хлопці беруть Тишкевича у полон6. Козаки повернулися, Тишкевич втік7. Швайка наказав всім тепер забиратися на Зміїний острів і погнався за Тишкевичем8. Тишкевичу дають сотню людей, щоб той розбив козаків на Камяному острові 9. Санько ворожить, і хлопців не помічають. 10. Швайко і хлопці ідуть степом, зустрічають пастуха Рашита11. Швайко і хлопці в гостях у Вирвизуба12. Пригоди Демка-Дурної Сили13. Дід Кудьма вирішив, що Грицик залишиться зі Швайкою джурою, а Санько буде з ним. 14. Суд у плавнях: Грек дарує Демкові життя15. Козацькі розмови на березі річки
Объяснение:
Богда́н Іва́нович Мельничу́к (псевдонім — Б. Волинський, І. Гаврильцьо, Б. Жердинюк; нар. 2 серпня 1952, с. Молотків, Україна) — український письменник, драматург, редактор, журналіст, краєзнавець. Заслужений діяч мистецтв України (2008). Член національних спілок журналістів(1980) та письменників України, краєзнавців, Наукового товариства ім. Т. Шевченка (всі 1998).Богдан Мельничук народився 2 серпня 1952 року в селі Молоткові Лановецького районуТернопільської області, нині Україна.
Закінчив факультет журналістики Львівського університету ім. І. Франка (1974).
Працював у редакціях газет «Будівник комунізму» (нині «Голос Лановеччини»), «Вільне життя» і «Тернопіль вечірній» (обидві — Тернопіль), у Державному архіві Тернопільської області, був на громадській роботі.
Згодом — головний редактор Тернопільського обласного управління у справах преси та інформації (1989—1993), видавництва Тернопільської академії народного господарства«Економічна думка» (1998—2003), літературно-мистецької і культурологічної газети «Русалка Дністрова» (від 1992 донині) й журналу «Тернопіль» (від 1994 донині; від 2009 — «Літературний Тернопіль»).
2003—2009 — заступник голови редакційної колегії першого в Україні регіонального 4-томного «Тернопільського Енциклопедичного Словника», його головний науковий редактор.
У 2010—2014 — головний науковий редактор комунального підприємства «Тернопільський обласний інформаційно-туристичний краєзнавчий центр», відповідальний секретар редакційної колегії 3-томного енциклопедичного видання «Тернопільщина. Історія міст і сіл».
Тепер — головний редактор журналу «Літературний Тернопіль».
Від серпня 2016 очолює Громадську раду з відзначення Всеукраїнською літературно-мистецькою премією ім. Братів Лепких.[1]