Какова композиционная структура романа «Мастер и Маргарита»? Какие малые романы внутри большого романа можно выделить?
2) Какую роль в романе Булгакова играют Воланд и его свита?
3) Кого карают приближенные Воланда? За что?
4) Как вы понимаете последние слова Иешуа Га-Ноцри : «Трусость – один из самых страшных пороков»? Только ли к Понтию Пилату относятся эти слова?
5) Что оправдывает Маргариту, ставшую ведьмой, разгромившую квартиру критика Латунского, продавшую душу дьяволу?
6) Воланд в романе произносит фразу: «Рукописи не горят». Как вы ее понимаете?
7) Что фантастично, а что реалистично в романе М.Булгакова №Мастер и Маргарита»?
8) Почему в «Мастере и Маргарите» советская Москва показана в тонах сатирической буффонады, а далекая , мифическая библейская Иудея изображена средствами строгого реализм?
9) В какой степени роман « Мастер и Маргарита» автобиографичен?
10) Какое преображение происходит в образе Ивана Бездомного в романе М.Булгакова?
11) В чем проявляется новаторство романа М..Булгакова «Мастер иМаргарита»?
Объяснение:
Наприкінці ХІХ ст. письменники активно шукали шляхів оновлення літератури. Реалізм і натуралізм вже не задовольняли митців, які намагалися здійснити прорив зі світу буденного у світ Краси та Гармонії, де панує вічна Істина. Письменники мріяли про такі твори, які відображували б не об’єктивні предмети і життя людей, а духовне буття, що на їхню думку, має особливе значення. Ці прагнення знайшли втілення у теорії й практиці однієї з літературних течій модернізму – символізму, який виник і найяскравіше розвинувся у французькій поезії, справивши величезний вплив на всю світову літературу. Рубіж XX ст. в історії західноєвропейської літератури позначений потужним підйомом драматичного мистецтва. Драматургію цього періоду сучасники назвали «новою драмою», підкреслюючи радикальний характер змін, що стались у ній. «Нова драма» виникла в атмосфері культу науки, викликаного надзвичайно бурхливим розвитком природознавства, філософії й психології, і, відкриваючи для себе нові сфери життя, всотала у себе дух всемогутнього й всепроникаючого наукового аналізу. Біля джерел нової драми стояли Ібсен, Б’єрнсон, Стріндберг, Золя, Гауптман, Шоу, Гамсун, Метерлінк й інші видатні письменники, кожен з яких вніс неповторний вклад у її розвиток. В історико-літературній перспективі «нова драма», що послужила корінній перебудові драматургії XIX ст., ознаменувала собою початок драматургії століття XX. Основна тенденція «нової драми» - у її прагненні до достовірного зображення, правдивому показу внутрішнього світу, соціальних і побутових особливостей життя персонажів і навколишнього середовища. Точний колорит місця й часу дії - її характерна риса й важлива умова сценічного втілення. Таких принципів і дотримувався Ібсен у своїй драмі «Ляльковий дім». П’єса стала найяскравішим зразком «нової драми». П’єса є актуальною і по сьогоднішній день, адже в ній піднімаються важливі проблеми людини, сімʼї та суспільства в цілому.