Галерник є символом людини взагалі, яка не спроможна обирати власну долю. Кожна людина «прикута», приречена до того, що обрали для неї небеса. Човен несе її бурхливим морем життя проти її волі. Її життя — це «вічна каторга при веслах». Вірш проникнутий жалем за життям на свободі. Читаючи поезію ми гаємо, що для героя ніби зупиняється час, залишаючи в серці героя спогад про відбиток того, як він жив до того як потрапив у полон, батьківський край, який не стирається з пам’яті, і філософські роздуми про сенс життя, про велике мале в ньому. Надія -це те велике, чим варто дорожити, що треба берегти, і вірити, що тебе чекають вдома. Досить похмурий пейзаж натякає на складні життєві обставини ліричного героя, на те, що він у розлуці з близькими людьми. І це додає його спогадам нотку трагічності, болючого щему, жалкування за тим, що можливо, він так і не побачить рідних.
Характеристика героя ШвабринАлексей Иванович Швабрин - молодой аристократ, офицер, который попал в Белгородскую крепость за то, что на дуэли убил своего соперника. В повести "Капитанская дочка" он показан как низкий, циничный и высокомерный человек. Ко всем жителям крепости он относился с презрением, считая себя лучше всех. Ему очень нравилась дочка капитана Миронова, на он называл Машу дурочкой и распускал о ней сплетни. Как потом оказалось, просто она не согласилась выйти за него замуж и он таким образом мстил ей. В конце повести Швабрин держит её под замком, сажает на хлеб и воду, хочет таким образом добиться взаимности с её стороны. Его подлость не знает границ, для него ничего не стоит оболгать и унизить человека.На дуэли с Гринёвым он воспользовался моментом, когда Петра отвлёк Савельич, и ранил его, а потом ещё и рассказал в анонимном письме отцу Гринёва о дуэли. Совершать низкие поступки для Швабрина обычное дело, ведь у него нет ни стыда, ни совести.Когда Пугачёв захватывает Белгородскую крепость, Швабрин не задумываясь переходит на сторону бандитов. Он становиться предателем, позабыв о том, что давал присягу верно служить императрице.Представ перед правительственным судом Швабрин не успокоился и рассказал, что Гринёв тоже служил у Пугачёва. Он не смог отойти от своих принципов: врать и совершать подлость до конца.
Галерник є символом людини взагалі, яка не спроможна обирати власну долю. Кожна людина «прикута», приречена до того, що обрали для неї небеса. Човен несе її бурхливим морем життя проти її волі. Її життя — це «вічна каторга при веслах». Вірш проникнутий жалем за життям на свободі. Читаючи поезію ми гаємо, що для героя ніби зупиняється час, залишаючи в серці героя спогад про відбиток того, як він жив до того як потрапив у полон, батьківський край, який не стирається з пам’яті, і філософські роздуми про сенс життя, про велике мале в ньому. Надія -це те велике, чим варто дорожити, що треба берегти, і вірити, що тебе чекають вдома. Досить похмурий пейзаж натякає на складні життєві обставини ліричного героя, на те, що він у розлуці з близькими людьми. І це додає його спогадам нотку трагічності, болючого щему, жалкування за тим, що можливо, він так і не побачить рідних.