Аліса в країні чудес” історія створення Книга Льюїса Керролла «Аліса в Країні Див» виникла під впливом реальних подій та реальних людей. До задуму написати «Алісу в Країні Див» автора підштовхнув випадок на прогулянці. 4 липня 1862 р. професор Доджсон вирушив кататися човном у товаристві дочок декана свого коледжу. Серед трьох дівчат була десятирічна Аліса. Вона звернулася до професора з проханням розповісти казку. І Доджсон тут-таки вигадав історію про те, як сама Аліса нібито потрапила до підземної країни, де з нею трапилося чимало незвичайного. Повернувшись додому, Доджсон занотував у блокноті основний сюжет казки. А вже за три роки видав її під назвою «Аліса в Країні Див», підписавши псевдонімом Льюїс Керролл. Перша рукописна книжка, подарована Кєрроллом Алісі Ліддел мала назву «Пригоди Аліси під землею». Автор наклеїв на обкладинку світлину семирічної Аліси Лідделл, підкреслиючи вік своєї літературної героїні. У казці Алісі 7 років. Через 6 років Керролл написав продовження пригод головної героїні цього твору – «Аліса в Задзеркаллі», де юна героїня перетворилася на справжню королеву. Себе письменник зобразив у вигляді Білого Лицаря, який розповідає Алісі про неймовірні винаходи. А на прощання озирнутися й помахати йому рукою .
Пылу боя «рубится и бьется тарас, сыплет гостинцы тому и другому на голову … рубя в капусту встречных и поперечных» . тарас бульба — полковник, один из представителей командного состава казачества. он является воплощением ратного духа сечевиков. в бою тарас ничуть не хуже молодых казаков. он жесток и беспощаден к врагам. характер тараса бульбы особенно ярко раскрывается в главах повести, рассказывающих о боевых действиях запорожских казаков против польских войск. суровый и бескомпромиссный, тарас ведет казаков на польшу, чтобы отомстить за зло и поругание над верой и казацкой славой. избранный кошевым атаманом, он объясняет свои суровые требования: не брать много одежды и пищи, а в бою приказывает брать только оружие, червонцы и серебро. поведение тараса в бою - это пример для всех казаков. его ненависть к ляхам, которые прельстили андрея, доходит до того, что он возвращается за колыбелью, которую потерял в битве: «не хочу, чтобы колыбель досталась проклятым ляхам! » бульба гибнет. его подвергли наказанию ляхи, сожгли на костре за то, что погуляв по польше, сжег восемнадцать городков, около сорока костелов, грабил богатейшие земли и замки и в результате было потеряно много шляхты. но старый казак не боится смерти. и его последние слова - к нам, читателям, к нашему сердцу: «думаете, есть что-нибудь в мире, чего бы боялся казак? подождите, придет время и вы узнаете, что такое православная вера! » . бескомпромиссный богатырь бульба, всегда готов к новым , , делам, для защиты веры православной и казацкого общества. он может стать образцом для тех, кто воспитывает в себе любовь к отчизне и мечтает о подвиге.
Аліса в країні чудес” історія створення Книга Льюїса Керролла «Аліса в Країні Див» виникла під впливом реальних подій та реальних людей. До задуму написати «Алісу в Країні Див» автора підштовхнув випадок на прогулянці. 4 липня 1862 р. професор Доджсон вирушив кататися човном у товаристві дочок декана свого коледжу. Серед трьох дівчат була десятирічна Аліса. Вона звернулася до професора з проханням розповісти казку. І Доджсон тут-таки вигадав історію про те, як сама Аліса нібито потрапила до підземної країни, де з нею трапилося чимало незвичайного. Повернувшись додому, Доджсон занотував у блокноті основний сюжет казки. А вже за три роки видав її під назвою «Аліса в Країні Див», підписавши псевдонімом Льюїс Керролл. Перша рукописна книжка, подарована Кєрроллом Алісі Ліддел мала назву «Пригоди Аліси під землею». Автор наклеїв на обкладинку світлину семирічної Аліси Лідделл, підкреслиючи вік своєї літературної героїні. У казці Алісі 7 років. Через 6 років Керролл написав продовження пригод головної героїні цього твору – «Аліса в Задзеркаллі», де юна героїня перетворилася на справжню королеву. Себе письменник зобразив у вигляді Білого Лицаря, який розповідає Алісі про неймовірні винаходи. А на прощання озирнутися й помахати йому рукою .
Объяснение: