Каждый день перед сном я закрываю глаза и слушаю в наушниках классическую музыку. И, конечно же, соната № 14 является моим фаворитом. Каждый, наверное, слышал о целебной, исцеляющей силе музыки. И эта сила безгранична. Все проблемы, набежавшие за день. просто забываются. Чувствуешь спокойствие. легкостьумиротворение.
<<Лунная соната самая известная соната Бетховена, а для плохо знакомых с музыкой людей очень часто остается единственной известной сонатой автора. Советую каждому познакомиться с великой силой классической музыки.
Текст 2
Соната для фортепиано № 14 до-диез минор, ор. 27, № 2 («Лунная»)- музыкальное произведение, написанное немецким композитором Людвигом ван Бетховеном в 1800-1801 годах.
«Лунной>> первую часть сонаты (Adagio sostenuto) назвал музыкальный критик Людвиг Рельштаб в 1832 году, уже после смерти автора - он сравнил это произведение с «лунным светом над Фирвальдштетским озером».
В марте 1802 года соната № 14 - с посвящением Джульетте - была опубликована в Бонне. Тоска неразделённой любви, мука потери слуха - всё это выразил композитор в «Лунной» сонате.
1. Определите цель текстов
2. Определите целевую аудиторию текстов
3. Определите стили текстов. 4. Приведите 2 доказательства стиля.
5. Определите жанр текста
6. Сравните языковые особенности текстов (укажите сходства и отличия)
Шекспірівський Гамлет належить до так званих «вічних» образів, як відділяються від твору, що їх породив, та починають жити своїм життям у творах інших часів і народів.
Спадкоємець датської корони Гамлет вирушає на навчання до Віттенберзького університету й там перебуває в непідходящому оточенні, до того ж його найближчим другом стає нетитулована особа. Принц дуже любить мистецтво, театр, сам пише вірші. Дізнавшись про смерть батька, молодик приїхав додому до Ельсинора, де він побачив, що й матері в нього, здається, більше немає… Підозріла смерть короля, батька Гамлета, ганебне раптове заміжжя овдовілої королеви Гертруди… Язик не повертається назвати її матір’ю! Зустріч із привидом знімає заволоку таємниці з королівської смерти, тож винуватець названий. Молодик вирішує передусім перевірити, чи не був привид просто галюцінацією. Із цієї миті й починається народження «вічного образу»: перевірка приводить принця до страшних відкриттів, що дорогі йому люди зрадили його (мати, кохана Офелія, Полоній, Лаерт, також Розенкранц і Гільденстерн, з якими він навчався в університеті).
Гамлет цілком може ухвалити миттєве рішення та виконати його. Так помирає Полоній; вирішується доля Розенкранца та Гілденстерна; рвуться всі зв’язки з Офелією, шкода, що вона виявилася такою слабкодухою.
Коли Гамлет бачить дядька, його рука тягнеться до шпаги, але хіба «мишоловка» влаштовувалася тільки для Клавдія? Найгірше те, що, крім Гораціо, принцеві нема на кого покластися; бо датчани не зрозуміють його, хоч і люблять; їм ближчий Лаерт, якого вони супроводжують до замку. Тому вбити Клавдія – означає стати таким самим, як він, а для молодика немає нічого ганебнішого за це. Він пустить у хід рапіру після того, як мати вип’є отруту, після зізнань Лаерта, перед своєю неминучою смертю. Його понесуть, як воїна, чотири капітани, а Фортінбрас знає сенс у хоробрости та боягузтві.
Цей образ настільки суперечливий і незвичайний, що люди, розмовляючи про Гамлета, будуть говорити самі про себе. Вічно.
В точности неуверенна, так как я Ревизора читала давно,но вроде так все было: Когда Хлестаков ехавший из Петербурга, проиграл все деньги в карты, он остановился в глухом провинциальном городке, в котором ждали появления ревизора, который тоже должен был приехать из Петербурга. (Ревизор- это человек смотрящий за порядком в деятельности какого-либо учериждения) Порядки в этом городке были таковы, что каждый старался обмануть другого,взятки были в порядке вещей. По ошибки, Хлестакова приняли за ревизора, и начали со всех сторон его обхаживать начальники города,некоторые давали Хлестакову деньги в займы.