Коментарі до казки Аліса в країні див

Всесвітньо відомий російський оперний співак Федір Шаляпін якось писав: “…на світі є тільки Пушкін, Данте і Сервантес”. Для Шаляпіна цей письменник і справді важив дуже багато. Оперу “Дон Кіхот” Ж. Массне написав спеціально для цього співака. Шаляпін згадував, що, уважно прочитавши роман, дійшов висновку: в зовнішності Рицаря Сумного Образу мають бути відображені і фантазія, і безпорадність і замашки вояка, і слабкість дитини, і гордість рицаря, і доброта святого, тож необхідно прагнути досягти яскравого поєднання комічного і сумного… Вживаючись в образ, Шаляпін намалював олівцем велику кількість ескізів. Прем’єра опери відбулася в 1910 році в Монте-Карло. Численні критики були суголосними в одному: Шаляпін зумів наблизитися до “Дон Кіхота”, хоча композитор І лібретист практично знищили задум Сервантеса. Співак створив образ, сповнений колосального заряду моральної чистоти і безкомпромісності, довів, що не можна жити без ідеалу, без великої мети.У фільмах Чапліна, які в “Дон Кіхоті”, герой щиро бажає світу добра, та світне помічає не лише його помислів і вчинків, але і його самого, а якщо і помічає, то знущається над ним.Слово вчителя. Герої романів, такі, як Піквік (Діккенс), мадам Боварі(Флобер), князь Мишкін(Дос-тоєвський), зобов’язані народженням не лише своїм авторам, а й ідеям, мотивам, прийомам, що вперше були закладені Сервантесом. На перший погляд, може здатися дивним, але до перелічених вище творів належить і повість Марка Твена “Пригоди Тома Сойєра”, яку ми вивчали на уроках зарубіжної літератури в 5 класі.В повісті “Пригоди Тома Сойєра” Марка Твена вплив Серван-теса виявився в тому, що письменнику створенні образу Тома зумів гумор зробити засобом поетизації життя. У Дон Кіхота певною мірою психологія дитини. У Марка Твена психологія головного героя відповідає його віку. Граючись у розбійників, Том говорить, що бачить караван багатих арабів та іспанських купців, у яких сотні слонів, верблюдів, тисячі мулів, навантажених алмазами. Гек, як і Санчо Панса, нічого цього “не бачить”. Тут Том докоряє Геку, що той не читав Сервантеса.На відміну від Дон Кіхота, Том, за всієї чистоти своїх помислів та ідеалів, найшляхетніші власні вчинки здійснює все ж заради пригод. Це можна пояснити як самобутністю творчості Марка Твена, так і тим відрізком часу, який розділяє ці твори.Гадаю, ви змогли переконатися в тому, що Дон Кіхот – вічний образ. Основою такого складного культурного явища, як донкіхотство, став відрив героя від роману. Донкіхотство – явище міжнародне, однаку різних країнах воно наповнилося різним змістом. З’явився цей термін ще за часів Сервантеса. Новим змістом наповнив його Вальтер Скотт, який утвердив у свідомості сучасників високий сенс слова “донкіхотство”. Той факт, що інтерес до роману Сервантеса не згасає з часом, дає всі підстави сподіватися, що Дон Кіхот знайде своє втілення в нових шедеврах мистецтва, доведе свою “вічність” ще не одному поколінню читачів.Дон Кіхота – вічний образ всесвітньої літературиСервантесу вдалося створити роман на всі часи і для всіх народів. Таємницю привабливості для людства цього образу намагалися розгадати філософи (Гегель), письменники (Тургенєв, Достоєвський, Томас Манн). Роман по-своєму інтерпретували такі художники, як Гойя, Дом’є, Пікассо, такі композитори, як Мендельсон, Штраус, Мінкус. Пройшовши складний шлях через свідомість людей, “Дон Кіхот” здійснив реальний вплив на життя, одних захоплюючи благородством героя, інших застерігаючи від карикатурності його подвигів. Історія донкіхотства починається від того часу, коли хтось із читачів роману вперше назвав себе Дон Кіхотом.

В моей жизни природа играет важную роль, как и в жизни каждого человека на земле. Природа — это большой и интересный мир, который окружает нас. В нем ни на секунду не замирает жизнь. Оно все время движется вперед.Часть своей жизни мы находимся в железобетонном мире города. Нас окружает множество различных предметов. Они созданы руками человека. Это дома, дороги, одежда, автомобили, мебель. Но есть много предметов, которые возникли сами по себе, без человеческой земля и вода, солнце и небо, деревья и звери. Вот это и есть природа.Человек также является частью природы. Однако это еще не значит, что мы имеем право делать в ней все, что заблагорассудится. Нужно внимательно к ней относиться птицам и зверям, заботиться о растениях, беречь воду, землю и воздух. Многие предпочитают свободное время проводить на природе. Туризм и развитие крупных городов разрушить среду обитания животных и растений. Природные ресурсы являются слабо возобновляемыми и могут очень быстро истощиться. Поэтому нужно экономить сырьевые материалы.Загрязнение окружающей среды наносит ущерб существованию всех живых существ, людей в том же числе. Дым от лесных пожаров, выбросы промышленных предприятий, транспорт — все это наносит природе непоправимый вред.Природа в моей жизни играет как материальную, так и духовную роль. Благодаря ей мы сегодня имеем одежду, еду, жилье. И, казалось бы, за это человек обязан быть ей благодарной, но не все так считают. нетронутых мест на нашей планете с каждым годом остается все меньше и мы еще не совсем понимаем, что начинаем привыкать к отсутствию живой природы вокруг. Но если нам еще есть на что посмотреть и что вспомнить, то наши дети станут принимать такой железобетонный мир нормы. Нужно чаще любоваться природной красотой Земли, пока мы имеем такую ​​возможность.

Объяснение: