Князь владимир всеволодович мономах (1053—1125, великий князь киевский с 1113), несомненно, принадлежит к числу наиболее значительных фигур русского средневековья. его княжением по существу завершается эпоха киевской руси и начинается новый этап русской истории, получивший название удельного периода, или, в советской историографии, периода феодальной раздробленности. и именно мономаху — причем еще даже до восшествия на "златой" киевский стол — пришлось вырабатывать те принципы, которые легли в основу нового политического устройства руси.но владимир мономах вошел в русскую историю не только как государственный деятель и полководец, но еще и как писатель и мыслитель. он является автором знаменитого "поучения" — выдающегося памятника древнерусской литературы и общественной мысли, а также письма князю олегу черниговскому. вполне вероятно, что в русской книжности сохранялись и другие сочинения, написанные им (известно, например, что князь обращался с "во " об "отвержении латинян" к киевскому митрополиту никифору), но они не дошли до нашего времени.
Юм-Юм – кращий друг головного героя в Країні далекій.
Зовнішність – хлопчик дев’яти років, із каштановим чубом та карими очима.
Соціальне становище – син садівника.
Вчинки – готовий прийти на до .
Риси характеру: добрий, щирий, кмітливий, любить пригоди, веселий, безкорисливий у дружбі, щедрий, підтримає у складній ситуації, вміє берегти таємниці.
У головного героя гаряче і любляче серце. Він не терпить несправедливості, він відважний. Часом Міо дуже важко, часом він впадає у відчай і навіть плаче, але все ж таки здійснює свій подвиг і стає героєм. ... До кінця твору Міо знаходить і батьківську любов і дружбу, домагається виконання всіх своїх заповітних бажань.
Юм-Юм – кращий друг головного героя в Країні далекій.
Зовнішність – хлопчик дев’яти років, із каштановим чубом та карими очима.
Соціальне становище – син садівника.
Вчинки – готовий прийти на до .
Риси характеру: добрий, щирий, кмітливий, любить пригоди, веселий, безкорисливий у дружбі, щедрий, підтримає у складній ситуації, вміє берегти таємниці.
У головного героя гаряче і любляче серце. Він не терпить несправедливості, він відважний. Часом Міо дуже важко, часом він впадає у відчай і навіть плаче, але все ж таки здійснює свій подвиг і стає героєм. ... До кінця твору Міо знаходить і батьківську любов і дружбу, домагається виконання всіх своїх заповітних бажань.
Объяснение: