Нещодавно на уроках світової літератури ми познайомились із твором Астрід Ліндгрен "Міо, мій міо". У цьому творі розповідається про пригоди одного хлопчика в Далекій країні. Ця книжка захопила мене з перших сторінок, як і інші твори цієї майстрині слова.
Головні герої казкової повісті постійно борються зі своїми страхами, мають жагу справедливості, за яку активно борються. Міо одержує перемогу над Като, діти стають вільними. Усі повертаються додому, а у країні панує щасливе життя. Мені сподобалось, що твір має щасливий кінець, адже це породжує віру у те, що і в нашому світі добро нарешті переможе зло.
Насте 12 лет, она золотая курочка на высоких ножках, как называет ее автор ей лицо усыпано веснушками , как золотыми монетками. Только носик был чистенький. Волосы у нее были ни светлые, ни темные. Девочке очень трудно справляться с хозяйством, но ей это удается. Настя ведет себя подобно матери: ни спорит с Митрашей, всегда улыбается. Настя добрая и заботливая девочка, поэтому не хотела пускать брата по другой тропе, она рассудительная, и потому пошла по широкой тропе. Она нашла полянку, обсыпанную клюквой, и с жадностью к кислой ягоде забыла обо всем на свете. Митраша на 2 года младше сестры. Он был коротенький, плотный, лобастый, мужичок в мешочке. Как Настя был в золотых веснушках, а носик чистенький, Митраша сильно любил сестру, и очень любил подражать отцу. Митраша очень смелый и не побоялся пойти по опасной дороге, которую показывал компас. Мальчик даже сумел подстрелить волка в свои десять лет. Автор хорошо относится к Насте и Митраше. Он использует ласковые слова когда говорит о них: мужичок в мешочке, ножки, монетки, носик. Говоря о Насте он называет ее ласково “золотая курочка” – этими словами он подчеркивает красоту и доброту Насти. О Митраше он говорит ,о его хитрости и смелости
Нещодавно на уроках світової літератури ми познайомились із твором Астрід Ліндгрен "Міо, мій міо". У цьому творі розповідається про пригоди одного хлопчика в Далекій країні. Ця книжка захопила мене з перших сторінок, як і інші твори цієї майстрині слова.
Головні герої казкової повісті постійно борються зі своїми страхами, мають жагу справедливості, за яку активно борються. Міо одержує перемогу над Като, діти стають вільними. Усі повертаються додому, а у країні панує щасливе життя. Мені сподобалось, що твір має щасливий кінець, адже це породжує віру у те, що і в нашому світі добро нарешті переможе зло.
Вроде правильно поняла вопрос