Контрольна робота О. С. Пушкін. «Євгеній Онєгін»
Тест.
Є. Онєгін народився:
а) на берегах Неви; б) на берегах Москви –ріки; в) у родовому маєтку на Псковщині.
2. Протягом дня Онєгін устигає:
а) сходити на службу; б) відвідати театр; в) побувати у бібліотеці.
3. Онєгіним заволоділа хвороба, назва якої:
а) любовна пристрасть; б) хандра; в) злоба.
4. Дізнавшись, що дядько у тяжкому стані, Онєгін спішить у село, тому, що:
а) любив його і хотів доглянути хворого; б) хотів устигнути попрощатися; в) сподівався отримати від нього спадок; г) це давало можливість змінити б життя.
5. У Тетяні Лариній автора приваблює:
а) зовнішність; б) єднання з природою; в) любов до читання.
6. Тетяна написала Онєгіну листа, тому що:
а) наслідувала героїнь, прочитаних романів; б) боялася, що він поїде у Петербург і не дізнається про її почуття; в) мала дати відповідь на отриманий лист.
7. З’ясуйте, чомуЛенський не боїться смерті і викликає Онєгіна на дуель:
а) через впертість; б) через романтичні захоплення; в) хотів покарати Онєгіна за його гордість.
8. Онєгін свою відмову Тетяні коментує тим, що:
а) кохає іншу; б) не створений для блаженства і шлюбу; в) занадто старий для неї.
9. Знемагаючи від душевної порожнечі, Євгеній намагався розважити себе:
а) читанням книг; б) мандрами; в) фізичною працею; г) військовою службою.
10. Вперше побачивши Онєгіна, Тетяна:
а) закохалась у нього; б) не звернула на нього уваги; в) зав’язала з ним товариські стосунки; г) була неприємно вражена його холодністю й похмурістю.
11. Побачивши у Петербурзі на балу Тетяну, Онєгін:
а) не упізнав її зовсім; б) упізнав одразу; в) для упевненості у своїй здогадці, розпитав про даму «у малиновім береті»; г) побачив у ній варту залицянь незнайомку.
12. Під час останньої розмови з Онєгіним Тетяною керує:
а) зле глузування; б) сувора помста; в) повага до чоловіків; г) вірність своїм моральним принципам.
13. У листі до Онєгіна Тетяна звертає увагу на їх схожу рису:
а) походження; б) самотність, нерозуміння з боку оточуючих; в) жагу пристрасного кохання.
14. О. С. Пушкін визначив жанр «Євгенія Онєгіна» як:
а) поему; б) епопею; в) роман у віршах.
15. Вихователями і вчителями Онєгіна були:
а) англійці; б) французи; в) італійці; г) співвітчизники.
16. Визначте, у якій галузі Є. Онєгін був справжній «геній»:
а) філософії; б) економіці; в) пристрасті; г) правознавстві.
17. З’ясуйте, як поставився до вибору об’єкта кохання Ленського Онєгін?
а) схвалив вибір Ленського; б) порадив вибрати іншу; в) байдуже.
18. Поєдинок між Онєгіним і Ленським закінчився:
а) смертю Ленського; б) примиренням героїв; в) його відмовою, через те, що Онєгін взяв за секунданта слугу.
II Дайте відповідь на питання
Поясніть, що таке «онєгінська строфа». На досвід якого поета орієнтувався Пушкін, створюючи спеціальну строфу для свого твору.
Поясніть, чому Онєгін не відповів взаємністю Тетяні. І як змінилися його почуття через 2 роки розлуки?
Хто винен у тому, що Є. Онєгін «чужий для всіх».
Объяснение:
1. Диалектика души — изображение в литературе человеческого характера как проявления внутренних психологических противоречий между желаемым и возможным, материальными потребностями и духовными принципами, причем сами противоречия оказываются основой роста, развития характера.
Школьный словарь литературных терминов и понятий. — М. : Дрофа, 1995.
2. Диалектика души — литературное изображение внутренней жизни персонажа в ее динамике, развитии; причем само это развитие вызывается внутренними противоречиями в характере и внутреннем мире героя. Один из наиболее ранних приемов диалектики души мы находим в романе Пушкина «Евгений Онегин» : в шестой главе автор изображает внутреннее состояние Евгения, принявшего вызов Ленского на дуэль:
...но Евгений
Наедине с своей душой
Был недоволен сам собой.
И поделом: в разборе строгом,
На тайный суд себя призвав,
Он обвинял себя во многом:
Во-первых, он уж был неправ,
Что над любовью робкой, нежной
Так подшутил вечор небрежно.
А во-вторых: пускай поэт
Дурачится; в осьмнадцать лет
Оно Евгений,
Всем сердцем юношу любя,
Был должен оказать себя
Не мячиком предрассуждений,
Не пылким мальчиком, бойцом,
Но мужем с честью и с умом.
3. Такое выражение употребил Н. Г. Чернышевский, оценивая художественный метод Л. Н. Толстого. По мысли критика, «диалектика» – это такое изображение личности, когда показаны не только начало и конец ее психологической эволюции, но и все драматические переходы одного состояния в другие. Подобный художественный психологизм зародился в художественной литературе.
В стихотворении "Как я пишу стихи" К. Бальмонт использует перекрёстную рифмовку (первая строфа рифмуется с третьей, вторая с четвертой: абаб). Рифмы в стихе такие: строка - издалека, другая - набегая, потом - стихом, не знаю - не сочиняю. Здесь использовано чередование мужских (ударение на последнем слоге: строка - издалека, потом - стихом) и женских рифм (с ударением на предпоследнем слоге: другая - набегая, не знаю - не сочиняю). Все эти рифмы являются точными (совпадает ударный гласный и звуки после него), богатыми (совпадает не только ударный слог, но и звуки перед ним).
Объяснение: