Контрольна робота за темами « Давньогрецький театр. Література Стародавнього Риму» 1. Хто вважається першим творцем трагедії? ( 0,5 б)
2.Чому Есхіла називають «батьком» давньогрецької трагедії? ( 0,5 б)
3. У чому полягає основне призначення давньогрецького театру? (1б)
4. Що покладено в основу трагедії Есхіла «Прометей закутий»? Яким даром володіє Прометей(0,5 б)
5.Кому з дійових осіб трагедії «Прометей закутий» належать слова « Безсила вмілість перед Неминучістю»?
( 0,5 б)
6. Який основний конфлікт трагедії «Прометей закутий»? (1б)
7. Хто з давньогрецьких трагіків вводить у дію третього актора? ( 0,5 б)
8.Назвіть хронологічні рамки «золотої доби» римської культури і літератури. ( 0,5 б)
9. Період правління якого імператора та чому називають «золотою добою»? (1б)
10. Назвіть найвідоміших поетів «золотої доби» римської літератури. ( 0,5 б)
11. З яких двох частин складається поема Вергілія « Енеїда» ? Хто є головним героєм «Енеїди»? ( НЕ
ПОМИЛИСЯ! Не персонажем, а героєм ДУМАЙ!)? (1б)
12. Скільки років Вергілій працював над поемою? Яка ідея поеми Вергілія «Енеїда»? (1б)
13. Хто і де говорить Енеєві : «Все я тобі покажу,й прочитаєш ти власную долю…»?( 0,5 б)
14. Що найбільше і чому вражає Енея серед грізної зброї, яку пропонує йому богиня Венера для бою з
Турном? (1Б)
15. Який мотив звучить в оді Горація «До Мельпомени»? (1б)
16.У «Метаморфозах» Овідій виділив чотири покоління людей:золоте, срібне,мідне, залізне. Яке з них
автор вважає найгіршим і чому?( 1б)
Объяснение:
Наприкінці ХІХ ст. письменники активно шукали шляхів оновлення літератури. Реалізм і натуралізм вже не задовольняли митців, які намагалися здійснити прорив зі світу буденного у світ Краси та Гармонії, де панує вічна Істина. Письменники мріяли про такі твори, які відображували б не об’єктивні предмети і життя людей, а духовне буття, що на їхню думку, має особливе значення. Ці прагнення знайшли втілення у теорії й практиці однієї з літературних течій модернізму – символізму, який виник і найяскравіше розвинувся у французькій поезії, справивши величезний вплив на всю світову літературу. Рубіж XX ст. в історії західноєвропейської літератури позначений потужним підйомом драматичного мистецтва. Драматургію цього періоду сучасники назвали «новою драмою», підкреслюючи радикальний характер змін, що стались у ній. «Нова драма» виникла в атмосфері культу науки, викликаного надзвичайно бурхливим розвитком природознавства, філософії й психології, і, відкриваючи для себе нові сфери життя, всотала у себе дух всемогутнього й всепроникаючого наукового аналізу. Біля джерел нової драми стояли Ібсен, Б’єрнсон, Стріндберг, Золя, Гауптман, Шоу, Гамсун, Метерлінк й інші видатні письменники, кожен з яких вніс неповторний вклад у її розвиток. В історико-літературній перспективі «нова драма», що послужила корінній перебудові драматургії XIX ст., ознаменувала собою початок драматургії століття XX. Основна тенденція «нової драми» - у її прагненні до достовірного зображення, правдивому показу внутрішнього світу, соціальних і побутових особливостей життя персонажів і навколишнього середовища. Точний колорит місця й часу дії - її характерна риса й важлива умова сценічного втілення. Таких принципів і дотримувався Ібсен у своїй драмі «Ляльковий дім». П’єса стала найяскравішим зразком «нової драми». П’єса є актуальною і по сьогоднішній день, адже в ній піднімаються важливі проблеми людини, сімʼї та суспільства в цілому.
1)Итак, всё кончено --- сказал он сам себе,
2)Владимир понимает, что жизнь его сломана: «Все кончено». Его мучит то, что надо оставить родной дом виновнику смерти отца, человеку, разорившему семью. Он с ужасом думает, что над всем, что ему дорого, надругаются презренные люди. «Страшные мысли рождались в уме его», но он еще не решил, что делать.
3)Решение Дубровского относится к той категории решений, которые часто принимали осажденные и проигравшие, не желая того, чтобы враг мог насладиться плодами своей победы. Осажденные сжигали свой город, Дубровский решил сжечь свой отчий дом.