Селянин Солопій Черевик з дружиною і красивою чорнобривої донькою Параскою приїжджає на ярмарок у містечко Сорочинці. У Параску закохується випадково парубок Грицько, який побачив її під час переїзду через міст. На ярмарці він знайомиться з Параскою, якій і сам дуже подобається. Пригостивши Солопія Черевика кухлем горілки, Грицько домагається від нього згоди на своє весілля з Параскою. Але видати дочку за Грицька відмовляється сварлива дружина Черевика, Хівря. До зажуреному парубку беруться цигани, які виторгують у нього задешево волів.
По ярмарку поширюється слух про зачарований червоний жупан, який нібито колись належав одному бісу, вигнаному з пекла. Напившись, чорт заклав жупан на рік якомусь жиду, а той з користі продав її до терміну закінчення закладу. Жупан приносив нещастя всім своїм новим власникам, поки один з них не розрубав її на частини і не розкидав навколо Сорочинського ярмарку. Але з тих пір щорічно на ярмарок у Сорочинці являється чорт шукати шматки своєї свитки. Він знайшов уже їх усі, крім лівого рукава.
Історію про жупан розповідає в будинку Черевика його кум. У найстрашніший момент розповіді за вікном лунає рохкання, воно відкривається – і в кімнату заглядає страшна свиняча пика. Вся сім’я Черевика в страху розбігається; з-під стелі падає попиваючи, коханець Хіврі, якого вона перед несподіваним приходом чоловіка спішно сховала на горище.
На ранок на смерть переляканий Черевик йде на ярмарок продавати кобилу. На шляху його зупиняють у змові з Грицьком цигани. Зайнявши Солопія розмовою, вони непомітно перерізають вузду, відводять кобилу і прив’язують замість неї шматок червоного рукава. Обернувшись Солопій приймає рукав за чортову свитку і кидається бігти. Але його ловлять парубки (друзі Грицька), кажучи, що він – злодій, який намагався вкрасти кобилу «у доброї людини Черевика», а тепер хоче сховатися.
Солопія пов’язують, але його звільняє від уз ніби ненароком підійшовший Грицько. В обмін на звільнення Черевик вдруге дає згоду видати за Грицька Параску. На протести Хіврі тепер вже ніхто не звертає уваги. «Сорочинський ярмарок» Гоголя завершується картиною веселого весільного бенкету
Зміст
“Вечори на хуторі біля Диканьки” Гоголь скорочено
«Сорочинський ярмарок» скорочено
Селянин Солопій Черевик з дружиною і красивою чорнобривої донькою Параскою приїжджає на ярмарок у містечко Сорочинці. У Параску закохується випадково парубок Грицько, який побачив її під час переїзду через міст. На ярмарці він знайомиться з Параскою, якій і сам дуже подобається. Пригостивши Солопія Черевика кухлем горілки, Грицько домагається від нього згоди на своє весілля з Параскою. Але видати дочку за Грицька відмовляється сварлива дружина Черевика, Хівря. До зажуреному парубку беруться цигани, які виторгують у нього задешево волів.
По ярмарку поширюється слух про зачарований червоний жупан, який нібито колись належав одному бісу, вигнаному з пекла. Напившись, чорт заклав жупан на рік якомусь жиду, а той з користі продав її до терміну закінчення закладу. Жупан приносив нещастя всім своїм новим власникам, поки один з них не розрубав її на частини і не розкидав навколо Сорочинського ярмарку. Але з тих пір щорічно на ярмарок у Сорочинці являється чорт шукати шматки своєї свитки. Він знайшов уже їх усі, крім лівого рукава.
Історію про жупан розповідає в будинку Черевика його кум. У найстрашніший момент розповіді за вікном лунає рохкання, воно відкривається – і в кімнату заглядає страшна свиняча пика. Вся сім’я Черевика в страху розбігається; з-під стелі падає попиваючи, коханець Хіврі, якого вона перед несподіваним приходом чоловіка спішно сховала на горище.
На ранок на смерть переляканий Черевик йде на ярмарок продавати кобилу. На шляху його зупиняють у змові з Грицьком цигани. Зайнявши Солопія розмовою, вони непомітно перерізають вузду, відводять кобилу і прив’язують замість неї шматок червоного рукава. Обернувшись Солопій приймає рукав за чортову свитку і кидається бігти. Але його ловлять парубки (друзі Грицька), кажучи, що він – злодій, який намагався вкрасти кобилу «у доброї людини Черевика», а тепер хоче сховатися.
Солопія пов’язують, але його звільняє від уз ніби ненароком підійшовший Грицько. В обмін на звільнення Черевик вдруге дає згоду видати за Грицька Параску. На протести Хіврі тепер вже ніхто не звертає уваги. «Сорочинський ярмарок» Гоголя завершується картиною веселого весільного бенкету