Образ української жінки в історичних піснях, думах та піснях Марусі Чурай
У народних історичних піснях, баладах і думах, що є унікальним жанром української народної творчості, народ відобразив безліч яскравих людських образів. Багато з них були воїнами, що захищали рідну землю від ворогів; є у цих творах і жіночі образи, бо ж не можна уявити воїна без матері, дружини або коханої.
Образи жінок у українській пісенній спадщині дуже різні. Це і дівчина, що чекає свого коханого з походу, і мати, що сумує за загиблим сином, і дружина, що проводжає чоловіка у похід. Дуже яскравий жіночий образ ми бачимо у думі про Марусю Богуславку, полонянку, яка до своїм братам втекти з неволі, а сама лишилася сумувати за втраченою вітчизною.
Багато виразних, живих, образів українських жінок ми бачимо у піснях Марусі Чурай - напівлегендарної співачки і поетеси часів Хмельниччини. У іі піснях «Ой не ходи, Грицю», «Засвіт встали козаченьки», «Віють вітри, віють буйні» майстерно змальовані образи різних жінок. Вона описує і нелегку долю жінки-матері воїна, що іде у похід («Засвіт встали козаченьки»), і страждання дівчини, яку зрадив коханий («Ой не ходи, Грицю»). Всі ці пісенні образи на диво живі, бо їхні почуття дуже щирі та
Николай Алексеевич Заболоцкий (Заболотский) – советский поэт, прозаик и переводчик. Родился 24 апреля (7 мая) 1903 года на ферме рядом с Казанью в семье агронома. Детство писателя в Кизической слободе и в селе Сернур, недалеко от города Уржум. Уже в третьем классе Николай издавал школьный журнал, где печатал свои стихи. До 1920 года жил и учился в Уржуме, а затем переехал в Москву. В юности ему нравились работы Ахматовой и Блока.
В Москве писатель поступает в университет сразу на два факультета: филологический и медицинский. Его увлекала культурная жизнь в Москве, но через год он перебрался в Ленинград, где поступил в Педагогический институт. В годы студенчества он входил в группу молодых поэтов, называвших себя «обэриутами», что являлось аббревиатурой фразы: Объединение реального искусства. Именно, участвуя в деятельности этого литературного кружка, он обрёл себя и стиль своей поэзии.
Образ української жінки в історичних піснях, думах та піснях Марусі Чурай
У народних історичних піснях, баладах і думах, що є унікальним жанром української народної творчості, народ відобразив безліч яскравих людських образів. Багато з них були воїнами, що захищали рідну землю від ворогів; є у цих творах і жіночі образи, бо ж не можна уявити воїна без матері, дружини або коханої.
Образи жінок у українській пісенній спадщині дуже різні. Це і дівчина, що чекає свого коханого з походу, і мати, що сумує за загиблим сином, і дружина, що проводжає чоловіка у похід. Дуже яскравий жіночий образ ми бачимо у думі про Марусю Богуславку, полонянку, яка до своїм братам втекти з неволі, а сама лишилася сумувати за втраченою вітчизною.
Багато виразних, живих, образів українських жінок ми бачимо у піснях Марусі Чурай - напівлегендарної співачки і поетеси часів Хмельниччини. У іі піснях «Ой не ходи, Грицю», «Засвіт встали козаченьки», «Віють вітри, віють буйні» майстерно змальовані образи різних жінок. Вона описує і нелегку долю жінки-матері воїна, що іде у похід («Засвіт встали козаченьки»), і страждання дівчини, яку зрадив коханий («Ой не ходи, Грицю»). Всі ці пісенні образи на диво живі, бо їхні почуття дуже щирі та
Объяснение:
Объяснение:
Николай Алексеевич Заболоцкий (Заболотский) – советский поэт, прозаик и переводчик. Родился 24 апреля (7 мая) 1903 года на ферме рядом с Казанью в семье агронома. Детство писателя в Кизической слободе и в селе Сернур, недалеко от города Уржум. Уже в третьем классе Николай издавал школьный журнал, где печатал свои стихи. До 1920 года жил и учился в Уржуме, а затем переехал в Москву. В юности ему нравились работы Ахматовой и Блока.
В Москве писатель поступает в университет сразу на два факультета: филологический и медицинский. Его увлекала культурная жизнь в Москве, но через год он перебрался в Ленинград, где поступил в Педагогический институт. В годы студенчества он входил в группу молодых поэтов, называвших себя «обэриутами», что являлось аббревиатурой фразы: Объединение реального искусства. Именно, участвуя в деятельности этого литературного кружка, он обрёл себя и стиль своей поэзии.