КРАТКОЕ СОДЕРЖАНИЕ В творческой лаборатории Пушкина
Без особых причин никогда он не изменял порядка своих занятий. Везде утро посвящал он чтению, выпискам, составлению планов или другой умственной работе. Вставая рано, тотчас принимался за дело. Не кончив утренних занятий своих, он боялся одеться, чтобы преждевременно не оставить кабинета для прогулки. Перед обедом, который откладывал до самого вечера, прогуливался во всякую погоду... Писать стихи любил он преимущественно осенью...
П. Л. Плетнев
...Он носился во сне и наяву целые годы с каким-нибудь созданием, и когда оно дозревало в нем, являлось перед духом его уже созданным вполне, то изливалось пламенным потоком в слова и речь: металл мгновенно стынет в воздухе, и создание готово.
В. И. Даль
...Труд был для него святыня, купель, в которой исцелялись язвы... Когда чуял пн налет вдохновения1, когда принимался за работу, он успокаивался, мужал, перерождался...
1 Вдохнове́ние — творческий порыв, подъем, прилив творческих сил.
П. Л. Вяземский
Изо всех времен года он любил более всего осень, и чем хуже опа была, тем для него была лучше. Он говорил, что только осенью овладевает им бес стихотворства, и рассказывал по атому поводу, как была им написана последняя в то время поэма: «Полтава». Это было в Петербурге. Погода стояла отвратительная. Он уселся дома, писал целый день. Стихи ему грезились даже во сне, так что он ночью вскакивал с постели и записывал их впотьмах. Когда голод его прохватывал, он бежал в ближайший трактир, стихи преследовали его и туда, он ел на скорую руку, что попало, и убегал домой, чтобы записать то, что набралось у него на бегу и за обедом. Таким образом слагались у него сотни стихов в сутки. Иногда мысли, не укладывавшиеся в стихи, записывались им прозой. Но затем следовала отделка, при которой из набросков не оставалось и четвертой части,.. Несмотря, однако же, на такую работу, он кончил «Полтаву», помнится, в три недели...
М. В. Юзефович
Как же сам Пушкин говорил о своем труде, о вдохновении? Прочитаем строки его поэтических воспоминаний:
...в сладкой тишине
Я сладко усыплен моим воображеньем,
И пробуждается поэзия во мне:
Душа стесняется лирическим волненьем.
Трепещет и звучит, и ищет, как во сне.
Излиться наконец свободным проявлением
И тут ко мне идет незримый рой гостей,
Знакомцы давние, плоды мечты моей.
И мысли в голове волнуются в отваге,
И рифмы легкие навстречу им бегут,
И пальцы просятся к перу, перо к бумаге,
Минута — и стихи свободно потекут...
У восьмому класі ми вивчили багато творів, які заставили кожного з нас задуматися над певними моральними аспектами. Деякі з них актуальні й сьогодні.
Священні книги людства – Біблія, індійські Веди, Коран – у пошані людей певних віросповідань, їхні життєві дороговкази.
Християнські притчі про «», «» та інші піднімають різні морально-духовні питання, вчать жити за Божими заповідями.
Трагедія Евкліда «Прометей закутий» розповідає про титана, котрий за свою віддану до та служіння людям був жорстоко приречений на муки. Проблематика твору актуальна сьогодні, адже в наш нелегкий час українські воїни служать своєму народові, теж готові до самопожертви, багато з них повертаються каліками. Волонтери самовіддано допомагають захисникам, слабим та немічним.
Троянський кінь поем «Ілліада» та «Одісей» Гомера назавжди залишився знаком підступності та хитрості.
У творах давньогрецького елегійного поета Тіртея звучить тема захисту батьківщини. Вона завжди актуальна в сумний час, коли насувається загроза небезпеки.
Тепер мені стала відома палка лірика давньогрецької поетеси Сапфо про кохання та давнє сприйняття ідеалу жіночої краси. Її гімни, оди та святкові пісні, напевно, надихнули не одного майстра поетичного слова.
Персько-таджицький поет, мислитель, учений Омар Хайяма своїми філософськими чотиривіршами заставляє замислюватися, розмірковувати ігати, дискутувати про людину – найдосконалішу істоту на Землі. Його творчість спонукає подумати про швидкоплинність часу та життя, місце та слід людини у ньому.
Французи вважають національним героєм Роланда. Героїчний епос «Пісня про Роланда» перекладена на багато мов, мелодійно звучить у опері «Роланд з Ронсево». Для них він назавжди залишиться правдолюбцем, патріотом, ідеальним воїном.
Епоха Відродження багата творчістю Шекспіра. Його сонети про величне й вічне почуття та щастя чи страждання, яке воно приносить. Ромео і Джульєтта з однойменної трагедії стали вічним образом палкого й чистого кохання, що перемагає ворожнечу та ненависть.
Ще один вічний образ Дон Кіхота – символ відірваності від реального світу. Безкорисливий мрійник слідує за мрією, здійснює небачені подвиги, які є примарними, бо вони не приносять користі іншим. Сучасними дон кіотами сьогодні можна назвати людей, що занадто захоплюються комп'ютерними іграми, уникають живого спілкування.
Вірш «Галерник» Луїса де Гонгора-і-Арагонте побудований, як і вся його творчість, на разючих контрастах. На мій погляд, цей невеликий вірш закликає не падати духом, зберігати надію на краще. Як і море, що омиває береги рідної батьківщини, тепер несе страждання галернику, хоч колись було втіхою гарного щасливого життя. І в думках єдине побажання невільникові – не зневіритись, щоб знову стати вільним.
Окремі твори Джона Донна перекладені відомими поетами на мою рідну мову. Сонет «Щоб мучить мене…» закликає людину не пристосовуватися до обставин, а завжди залишатися самою собою з високими моральними якостями.
Цікавою та повчальною є комедія Мольєра «Міщанин-шляхтич». Бо і сьогодні можна зустріти журденів, котрі за гроші прагнуть здобути владу. Люб'язні та доброзичливі на перший погляд доранти насправді виявляються авантюристами і шахраями. Тільки клеонти, котрі наділені моральними чеснотами, є по-справжньому шляхетними людьми.
Повість-притча «Чайка Джонатан Лівінгстон» Баха протиставляє одвічні категорії: батьки та діти, невігластво й жага до знань, злість та любов, зграя та індивідуальність, вигнання й обрання, смерть та воскресіння. Перемога духовних цінностей серед матеріального буття – це те, що робить людину особистістю, стає стимулом до творчості.
Про навчання в сучасній початковій школі, непрості стосунки дітей та батьків, учителя й учня, однокласників йдеться в романі Марини Аромштам «Коли відпочивають янголи». Бути добрим, розуміти іншого, співпереживати, бути доброзичливим закликає читача авторка, щоб мав вільними крила ангел-охоронець кожного з нас.
Твори, які ми вивчили під час навчального року, дуже різні. Вони допомагають пізнавати літературне мистецтво різних епох, вчать слідувати моральним цінностям, спонукають до глибоких роздумів.
После того как Настя с Митрашей разошлись по разным тропинкам,она была очень огорчена их ссорой и сразу же по приходу домой,легла спать. На следущее утро брат с сестрой помирились и пошли гулять по лесной тропинке.)
Когда Настя и Митраша пошли за ягодками, у них возник спор. Мирташа, показывая мужество, хотел идти по тропе, тем самым думая, что сократит путь. А Настенька наоборот, как и все, хотела идти по утоптанной тропинке. Так сестра и братик разошлись в разные стороны. По дороге, Митраша попал в низину "Слепую Елань". Но собака, у которой хозяин Антипыч утонул на этом болоте увидала в Митраше своего хозяина. И собака по имени Травка Митрашу, чуть позже, они с Настенькой нашлись.
Собака травка его
Объяснение: