1. Рассказ вызвал не только чувство сострадания и грусти а й возмущение той жестокой действительностью, людьми которым недоступны такие элементарные и необходимые чувства как милосердие, доброта.
3. Автор несомненно любит своего героя, жалеет его. Нет не обвиняет.
5. Он поднимает такие проблемы общества, которые актуальны и в наше время как грубость, уважение, сострадание, насмехательство, прощание обид, вседозволенность. Также автор показывает что добро вполне может справиться со всем плохим. Добро как раз и порождает милосердие и отзывчивость, которые в состоянии победить злобу.
В цьому оповіданні мені все було цікаво, вражаюче, несподівано... Це розповідь про безробітного 43-річного льотчика і його сина-підлітка, які опинилися в екстремальній ситуації і зуміли виплутатися з неї. Бен мені не дуже сподобався, бо він небагатослівний, надто суворий з сином, часто дратується. Тому його синок Деві скутий, боїться батька. Матуся, як з'ясовується, втекла, залишивши сина чоловікові. У мене в голові таке не вкладається: як так можна? Хоч татко і виявився більш відповідальним, але далеко не ідеальним, непередбачливим: для себе пиво у дорогу взяв, а про те, що пацан теж хоче пити - забув. Бену треба було виконати замовлення: зняти на плівку акул у безлюдній бухті Червоного моря. Оплата за кожен метр плівки. І тепер життя батька і сина залежить від їх витримки, вміння і розуміння один одного, а навколо - ні душі, тільки старенький літачок, пустельний берег і набирає сили жорстокий хамсин. Мене дуже вразило те, наскільки важливим у житті буває останній дюйм, назважаючи, чи це останній дюйм плівки, від якої залежить, чи зможете ви купити їжу завтра, або дюйм, який відділяє вас від небезпеки, або ж дюйм урвища у стосунках між близькими людьми.
Відповідь:
1. Рассказ вызвал не только чувство сострадания и грусти а й возмущение той жестокой действительностью, людьми которым недоступны такие элементарные и необходимые чувства как милосердие, доброта.
3. Автор несомненно любит своего героя, жалеет его. Нет не обвиняет.
5. Он поднимает такие проблемы общества, которые актуальны и в наше время как грубость, уважение, сострадание, насмехательство, прощание обид, вседозволенность. Также автор показывает что добро вполне может справиться со всем плохим. Добро как раз и порождает милосердие и отзывчивость, которые в состоянии победить злобу.
Це розповідь про безробітного 43-річного льотчика і його сина-підлітка, які опинилися в екстремальній ситуації і зуміли виплутатися з неї.
Бен мені не дуже сподобався, бо він небагатослівний, надто суворий з сином, часто дратується. Тому його синок Деві скутий, боїться батька. Матуся, як з'ясовується, втекла, залишивши сина чоловікові. У мене в голові таке не вкладається: як так можна? Хоч татко і виявився більш відповідальним, але далеко не ідеальним, непередбачливим: для себе пиво у дорогу взяв, а про те, що пацан теж хоче пити - забув.
Бену треба було виконати замовлення: зняти на плівку акул у безлюдній бухті Червоного моря. Оплата за кожен метр плівки. І тепер життя батька і сина залежить від їх витримки, вміння і розуміння один одного, а навколо - ні душі, тільки старенький літачок, пустельний берег і набирає сили жорстокий хамсин.
Мене дуже вразило те, наскільки важливим у житті буває останній дюйм,
назважаючи, чи це останній дюйм плівки, від якої залежить, чи зможете ви купити їжу завтра, або дюйм, який відділяє вас від небезпеки, або ж дюйм урвища у стосунках між близькими людьми.