Все действие поэмы происходит на фоне кавказской природы, пышной и роскошной, которая олицетворение свободы для Мцыри. Более того, автор подчеркивает слияние своего героя с природой: "О, я, как брат, обняться с бурей был бы рад", «глазами тучи я следил", "рукою молнии ловил". "Райский" пейзаж в самом начале поэмы "Мцыри". Но покой и благодать, разлитые в природе, противопоставлены тоске и тревоге лирического героя.
Пейзаж показан глазами героя и передает мысль и чувства. Первая картина- разделенные потоком берега- одиночество, отчаяние. Заключительная - облака, направляющие на восток, к Кавказу, - непреодолимое стремление на родину.
Тогда на землю я упал; И в исступлении рыдал, И грыз сырую грудь земли, И слезы, слезы потекли
Друг - це людина, яка сприймає тебе таким, яким ти є і ніколи не зрадить. Я хотів би дружити з Остапом. Андрій- хороший хлопець, яле він зрадив свою відчизну. Це найгірше із того, що він мвг би зробити. Він зрадив не лише свого батька, ай чвою країну, свою віру. І все це лише заради дівчини. Мені такий друг не до вподоби, і я вважаю, що Тарас зробив правильно, вбивши Андрія. А ось остап - справіжній друг. Він вірний і батькові і Україні. Він до останнього терпить муки і катування, але не здається полякам. Такий друг ніколи не зрадить. Отже, я б краще дружив з Остапом.
пышной и роскошной, которая олицетворение свободы для Мцыри.
Более того, автор подчеркивает слияние своего героя с природой:
"О, я, как брат, обняться с бурей был бы рад", «глазами тучи я следил",
"рукою молнии ловил".
"Райский" пейзаж в самом начале поэмы "Мцыри".
Но покой и благодать, разлитые в природе, противопоставлены тоске и тревоге лирического героя.
Пейзаж показан глазами героя и передает мысль и чувства.
Первая картина- разделенные потоком берега- одиночество, отчаяние.
Заключительная - облака, направляющие на восток, к Кавказу, - непреодолимое стремление на родину.
Тогда на землю я упал;
И в исступлении рыдал,
И грыз сырую грудь земли,
И слезы, слезы потекли
Андрій- хороший хлопець, яле він зрадив свою відчизну. Це найгірше із того, що він мвг би зробити. Він зрадив не лише свого батька, ай чвою країну, свою віру. І все це лише заради дівчини. Мені такий друг не до вподоби, і я вважаю, що Тарас зробив правильно, вбивши Андрія.
А ось остап - справіжній друг. Він вірний і батькові і Україні. Він до останнього терпить муки і катування, але не здається полякам. Такий друг ніколи не зрадить.
Отже, я б краще дружив з Остапом.