Писатель пытается показать, к чему может привести цивилизация, которая развивается с такой бешеной стремительностью, в которой люди утрачивают ощущение духовной радости, разменивают его на медные пятаки животного наслаждения и самоупоение. Автор преподносит нам своё мудрое предположение о том, что столь необъятный научно-технический прогресс может привести к тому, что люди возненавидят искусство, книги и вместе с ними саму технику. Сам писатель в своей реальной жизни также не приветствовал всех новинок современной цивилизации и никогда не садился за руль автомобиля, а всю свою жизнь разъезжал на велосипеде. Настоящая жизнь, по Брэдбери, -это полнота чувств, это жизнь, согретая добром, внутренним горением, мечтой. Однако электронный вакуум, в котором погряз современный человек заглушает горение человеческой души, веры в чудо и добро, умение искренне любить и по-детски удивляться мелочам. Своими фантастическими рассказами, часто смешением науки и мечты, великий Рэй Брэдбери старается показать читателю, что в мировом техническом прогрессе люди не замечают, как доходят до излишества. Обустраивая свою жизнь всевозможными удобствами, в неудержимой погоне за материальными благами, не задумываясь о страдающей экологии, всё чаще заковывая себя в бетонные гнёзда, обустроенные до мелочей электроникой, человек сам становится железо-бетонным и теряет связь с землёй, природой-всего, того, что является основой духовности.
Писатель пытается донести идею современным людям о том, что он явно видит все преимущества в нашей цивилизации, однако во всём должна быть извечная мера, нельзя полностью механизировать человеческую жизнь. Также он свято верит, что всегда будут существовать люди с тонкими движениями души и чарующая сила искусства одолеет силу денег.
Баладу Кіплінг написав у стилі так званих «прикордонних балад», характерних для англійської літератури. У них знайшли вiдбиток народнi тлумачення iсторичних подiй, зокрема, воєн мiж Англiєю й Шотландiєю. В основу балади покладений реальний випадок, який стався на північно-західному кордоні Британської Індії. Місцевий «абрек» Камаль із дванадцятьма бійцями вкрав лошицю Полковника. Полковничий син вирушає навздогін. Він наздогнав Камаля. Відбувся поєдинок не на життя, а на смерть. Кожний зумів побачити сміливість іншого. Усе закінчилося мирно. Камаль і Полковничий син присягнулися на дружбу, стали братами по духу. Географічні назви та імена була змінені, а достовірність подій збережена. Вперше балада була надрукована у грудні 1889 році.
У баладі розповідається про зіткнення двох чоловіків, які представляють дві ворожі сили, і водночас про протистояння Сходу і Заходу.
Немає Заходу без Сходу, а Сходу — без Заходу, адже світ різнобарвний і багатоликий, і завдання справжньої людини — бути толерантним, поважати це розмаїття. Можна подолати протистояння різних ідей, якщо люди будуть поважати один одного і дотримуватися законів честі. Ідея балади висловлена у словах "той, хто вчора ворогом був, сьогодні товариш нам!" Герої протиставлені один одному. Камаль емоційний і гарячкуватий. Полковничий син урівноважений і стриманий.Та виявилось, що між героями більше спільного, ніж відмінного. Вони сміливі, не бояться ризику і дотримуються кодексу честі. Полковничий син не може не вирушити в погоню за викрадачем батькової лошиці, а Камаль не може вбити відчайдушно хоробру людину. Полковничий син, дотримуючись законів честі, з гідністю приймає дарунки й дарує сам.
Твір відповідає вимогам жанру "балада": наявний історико-героїчний зміст; сюжет напружений, динамічний. Сюжет побудований на зіткненні різних характерів і нагадує невеликий драматичний твір. «Балада про Схід і Захід» - це віршований, ліро-епічний твір невеликого обсягу. У ньому Кіплінг зосереджує увагу на моральні проблеми. Розв'язка для всіх є несподіваною.
Писатель пытается показать, к чему может привести цивилизация, которая развивается с такой бешеной стремительностью, в которой люди утрачивают ощущение духовной радости, разменивают его на медные пятаки животного наслаждения и самоупоение. Автор преподносит нам своё мудрое предположение о том, что столь необъятный научно-технический прогресс может привести к тому, что люди возненавидят искусство, книги и вместе с ними саму технику. Сам писатель в своей реальной жизни также не приветствовал всех новинок современной цивилизации и никогда не садился за руль автомобиля, а всю свою жизнь разъезжал на велосипеде. Настоящая жизнь, по Брэдбери, -это полнота чувств, это жизнь, согретая добром, внутренним горением, мечтой. Однако электронный вакуум, в котором погряз современный человек заглушает горение человеческой души, веры в чудо и добро, умение искренне любить и по-детски удивляться мелочам. Своими фантастическими рассказами, часто смешением науки и мечты, великий Рэй Брэдбери старается показать читателю, что в мировом техническом прогрессе люди не замечают, как доходят до излишества. Обустраивая свою жизнь всевозможными удобствами, в неудержимой погоне за материальными благами, не задумываясь о страдающей экологии, всё чаще заковывая себя в бетонные гнёзда, обустроенные до мелочей электроникой, человек сам становится железо-бетонным и теряет связь с землёй, природой-всего, того, что является основой духовности.
Писатель пытается донести идею современным людям о том, что он явно видит все преимущества в нашей цивилизации, однако во всём должна быть извечная мера, нельзя полностью механизировать человеческую жизнь. Также он свято верит, что всегда будут существовать люди с тонкими движениями души и чарующая сила искусства одолеет силу денег.
Объяснение:
Баладу Кіплінг написав у стилі так званих «прикордонних балад», характерних для англійської літератури. У них знайшли вiдбиток народнi тлумачення iсторичних подiй, зокрема, воєн мiж Англiєю й Шотландiєю. В основу балади покладений реальний випадок, який стався на північно-західному кордоні Британської Індії. Місцевий «абрек» Камаль із дванадцятьма бійцями вкрав лошицю Полковника. Полковничий син вирушає навздогін. Він наздогнав Камаля. Відбувся поєдинок не на життя, а на смерть. Кожний зумів побачити сміливість іншого. Усе закінчилося мирно. Камаль і Полковничий син присягнулися на дружбу, стали братами по духу. Географічні назви та імена була змінені, а достовірність подій збережена. Вперше балада була надрукована у грудні 1889 році.
У баладі розповідається про зіткнення двох чоловіків, які представляють дві ворожі сили, і водночас про протистояння Сходу і Заходу.
Немає Заходу без Сходу, а Сходу — без Заходу, адже світ різнобарвний і багатоликий, і завдання справжньої людини — бути толерантним, поважати це розмаїття. Можна подолати протистояння різних ідей, якщо люди будуть поважати один одного і дотримуватися законів честі. Ідея балади висловлена у словах "той, хто вчора ворогом був, сьогодні товариш нам!" Герої протиставлені один одному. Камаль емоційний і гарячкуватий. Полковничий син урівноважений і стриманий.Та виявилось, що між героями більше спільного, ніж відмінного. Вони сміливі, не бояться ризику і дотримуються кодексу честі. Полковничий син не може не вирушити в погоню за викрадачем батькової лошиці, а Камаль не може вбити відчайдушно хоробру людину. Полковничий син, дотримуючись законів честі, з гідністю приймає дарунки й дарує сам.
Твір відповідає вимогам жанру "балада": наявний історико-героїчний зміст; сюжет напружений, динамічний. Сюжет побудований на зіткненні різних характерів і нагадує невеликий драматичний твір. «Балада про Схід і Захід» - це віршований, ліро-епічний твір невеликого обсягу. У ньому Кіплінг зосереджує увагу на моральні проблеми. Розв'язка для всіх є несподіваною.
Объяснение: