Отправились мы в путь по морю. Шесть суток плыли мы, наконец достигли какого-то острова. Вошли в тихий залив. Одиннадцать моих кораблей пристали к берегу, и мои спутники вытащили их на прибрежный песок. Свой же корабль я поставил у входа в залив. Взошел я на утес, чтобы посмотреть окрестности. Нигде не было видно ни стад, ни возделанных полей, только кое-где вдали подымался дым. Послал я трех моих спутников узнать, кто живет на этом острове. Отправились они в путь. Около колодца, недалеко от большого города, встретили мои спутники громадного роста деву; она отвела их в город во дворец отца своего Антифата, повелителя лестригонов. Во дворце увидели они жену Антифата, ростом с высокую гору. Велела она позвать своего мужа, бывшего на собрании старейшин. Прибежал он, схватил одного моего спутника, растерзал его и приготовил себе из его мяса обед. Обратились в бегство мои спутники и прибежали к кораблям. Антифат же созвал лестригонов. Побежали они на берег моря. Отрывая целые утесы, стали они разбивать корабли. Послышался треск ломающихся снастей и крики убиваемых. Убили всех моих спутников с одиннадцати кораблей лестригоны и, нанизав их на колья, унесли в свой город. С трудом я на своем корабле. Теперь из двенадцати кораблей остался у меня только один.
«Дон Кіхот» ─ найвпливовіший літературний твір Іспанської Золотої Доби і вважається одним з багатьох найкращих романів взагалі.
Роман має епізодичну структуру. Хоча роман і жартівливого характеру, друга частина ─ серйозний філософський роздум на тему обману. Дон Кіхот служив джерелом натхнення не тільки в літературі, а й набагато пізніше в музиці і живописі, надихаючи Пабло Пікассо та Ріхарда Штрауса. Контраст між високим, худим, вигадливим та ідеалістичним Доном Кіхотом і товстим, присадкуватим, стомленим від життя Санчо Пансою ─ лейтмотив, що наслідувався багато разів після публікації книжки. Мрії гідальга ─ об'єкт образливих і жорстоких розіграшів у романі. Навіть вірний та простодушний Санчо ненавмисно був змушений обманювати його в деяких питаннях. Роман — сатира ортодоксальності, правдивості, точності та навіть патріотизму. В спробі вийти поза просту розповідь історії, щоб пояснити індивідуалізм своїх персонажів, Сервантес допоміг зменшити моду на літературнo обмежені лицарські романи, які пародіював у своєму творі.
Пояснення:
Самый известный испанский персонаж, хитроумный идальго Дон Кихот Ламанчский, вовсе не был художественным вымыслом Мигеля де Сервантеса. Историк Франсиско Хавьер Эскудеро и археолог Исабель Санчес Дуке нашли документальные подтверждения существования реального прототипа литературного героя.
Отправились мы в путь по морю. Шесть суток плыли мы, наконец достигли какого-то острова. Вошли в тихий залив. Одиннадцать моих кораблей пристали к берегу, и мои спутники вытащили их на прибрежный песок. Свой же корабль я поставил у входа в залив. Взошел я на утес, чтобы посмотреть окрестности. Нигде не было видно ни стад, ни возделанных полей, только кое-где вдали подымался дым. Послал я трех моих спутников узнать, кто живет на этом острове. Отправились они в путь. Около колодца, недалеко от большого города, встретили мои спутники громадного роста деву; она отвела их в город во дворец отца своего Антифата, повелителя лестригонов. Во дворце увидели они жену Антифата, ростом с высокую гору. Велела она позвать своего мужа, бывшего на собрании старейшин. Прибежал он, схватил одного моего спутника, растерзал его и приготовил себе из его мяса обед. Обратились в бегство мои спутники и прибежали к кораблям. Антифат же созвал лестригонов. Побежали они на берег моря. Отрывая целые утесы, стали они разбивать корабли. Послышался треск ломающихся снастей и крики убиваемых. Убили всех моих спутников с одиннадцати кораблей лестригоны и, нанизав их на колья, унесли в свой город. С трудом я на своем корабле. Теперь из двенадцати кораблей остался у меня только один.
Відповідь:
«Дон Кіхот» ─ найвпливовіший літературний твір Іспанської Золотої Доби і вважається одним з багатьох найкращих романів взагалі.
Роман має епізодичну структуру. Хоча роман і жартівливого характеру, друга частина ─ серйозний філософський роздум на тему обману. Дон Кіхот служив джерелом натхнення не тільки в літературі, а й набагато пізніше в музиці і живописі, надихаючи Пабло Пікассо та Ріхарда Штрауса. Контраст між високим, худим, вигадливим та ідеалістичним Доном Кіхотом і товстим, присадкуватим, стомленим від життя Санчо Пансою ─ лейтмотив, що наслідувався багато разів після публікації книжки. Мрії гідальга ─ об'єкт образливих і жорстоких розіграшів у романі. Навіть вірний та простодушний Санчо ненавмисно був змушений обманювати його в деяких питаннях. Роман — сатира ортодоксальності, правдивості, точності та навіть патріотизму. В спробі вийти поза просту розповідь історії, щоб пояснити індивідуалізм своїх персонажів, Сервантес допоміг зменшити моду на літературнo обмежені лицарські романи, які пародіював у своєму творі.
Пояснення:
Самый известный испанский персонаж, хитроумный идальго Дон Кихот Ламанчский, вовсе не был художественным вымыслом Мигеля де Сервантеса. Историк Франсиско Хавьер Эскудеро и археолог Исабель Санчес Дуке нашли документальные подтверждения существования реального прототипа литературного героя.