В 1941—1945 гг. советская лит-ра достигла больших творческих успехов. Как отмечал на II Всесоюзном съезде советских писателей А. Сурков, *Великая Отечественная война сплотила еще теснее всех писателей народов СССР в единую дружескую семью, побратала их единством тематики и материала, общностью повышенной ответственности за жизнь и честь литературы и неизмеримо повысила авторитет литературы и литераторов среди многомиллионной читательской аудитории, укрепила неразрывную связь литературы с народом*. Богатейший опыт литературы военных лет убедительно показал, какой могучей социально-организующей силой может стать правдивое художественное слово народу в борьбе за великие идеалы. В испытаниях войны с особой яркостью и полнотою раскрылись исторический оптимизм нашей лите-ы, ее патриотическое и гуманистическое содержание, народность. Советские писатели показывали, что наш народ ведет справедливую борьбу во имя торжества жизни, мирного социалистического труда, и своими книгами воодушевляли воинов и тружеников на борьбу с фашизмом. Во многих произведениях были изображены потрясающие по трагизму сцены. Герои, прототипами которых часто являлись реальные участники войны, отдавали жизнь ради победы, сознавая, что в бессмертии народа обретут личное бессмертие. Главное, что характеризует литературу 1941—1945 гг.,— это ее героичность, обусловленная самим содержанием Великой Отечественной войны. «Героизм массы и рядовой единицы» (Горький) становится центральной темой литературного процесса, находит разностороннее и разнохарактерное отражение в лучших произведениях этой поры, единых по своей идейной, патриотической направленности, отличных по и формам художественной типизации. В годы войны в творчестве ряда писателей отчетливо проявились романтические тенденции, стремление раскрыть героику
ответ: вільям легран — інтелектуально розвинена людина, що зазнала в житті злиднів, якій не поталанило, але вона не втратила впевненості в свої сили, сподівається на краще. легран — людина, котра поважає права інших (визволив юпітера ще до того, як в америці скасували рабство), для нього люди іншої раси не менш цінні, ніж білошкірої, до якої належить він. приязність, гостинність — його ознака. величезний потяг до знань (хоча б захоплення ентомологією, специфічною наукою, що вивчає комах), вражає обізнаність леграна й у таких науках, як лінгвістика (знає, до речі, кілька мов), історія, ія, непогано знає хімію та інші природознавчі науки. розуміється на мистецтві. →_→кмітливість, спостережливість, логічне мислення, вміння аналізувати факти — ось що є леграну, спираючись на знання, досягти мети.←_← як будь-яка людина, легран має й негативні риси характеру: занадто запальний і занадто потайний, трохи фамільярний. в образі леграна втілено американську мрію — утвердження особистості в житті за рахунок власних сил, енергії і розумових можливостей.
В 1941—1945 гг. советская лит-ра достигла больших творческих успехов. Как отмечал на II Всесоюзном съезде советских писателей А. Сурков, *Великая Отечественная война сплотила еще теснее всех писателей народов СССР в единую дружескую семью, побратала их единством тематики и материала, общностью повышенной ответственности за жизнь и честь литературы и неизмеримо повысила авторитет литературы и литераторов среди многомиллионной читательской аудитории, укрепила неразрывную связь литературы с народом*. Богатейший опыт литературы военных лет убедительно показал, какой могучей социально-организующей силой может стать правдивое художественное слово народу в борьбе за великие идеалы.
В испытаниях войны с особой яркостью и полнотою раскрылись исторический оптимизм нашей лите-ы, ее патриотическое и гуманистическое содержание, народность. Советские писатели показывали, что наш народ ведет справедливую борьбу во имя торжества жизни, мирного социалистического труда, и своими книгами воодушевляли воинов и тружеников на борьбу с фашизмом. Во многих произведениях были изображены потрясающие по трагизму сцены. Герои, прототипами которых часто являлись реальные участники войны, отдавали жизнь ради победы, сознавая, что в бессмертии народа обретут личное бессмертие.
Главное, что характеризует литературу 1941—1945 гг.,— это ее героичность, обусловленная самим содержанием Великой Отечественной войны. «Героизм массы и рядовой единицы» (Горький) становится центральной темой литературного процесса, находит разностороннее и разнохарактерное отражение в лучших произведениях этой поры, единых по своей идейной, патриотической направленности, отличных по и формам художественной типизации.
В годы войны в творчестве ряда писателей отчетливо проявились романтические тенденции, стремление раскрыть героику
ответ: вільям легран — інтелектуально розвинена людина, що зазнала в житті злиднів, якій не поталанило, але вона не втратила впевненості в свої сили, сподівається на краще. легран — людина, котра поважає права інших (визволив юпітера ще до того, як в америці скасували рабство), для нього люди іншої раси не менш цінні, ніж білошкірої, до якої належить він. приязність, гостинність — його ознака. величезний потяг до знань (хоча б захоплення ентомологією, специфічною наукою, що вивчає комах), вражає обізнаність леграна й у таких науках, як лінгвістика (знає, до речі, кілька мов), історія, ія, непогано знає хімію та інші природознавчі науки. розуміється на мистецтві. →_→кмітливість, спостережливість, логічне мислення, вміння аналізувати факти — ось що є леграну, спираючись на знання, досягти мети.←_← як будь-яка людина, легран має й негативні риси характеру: занадто запальний і занадто потайний, трохи фамільярний. в образі леграна втілено американську мрію — утвердження особистості в житті за рахунок власних сил, енергії і розумових можливостей.