Лев Н. Толстой в своих произведениях часто передает характер с герои через его улыбку. Как улыбалась мать мальчика и как улыбка характеризует её? согласны ли вы с рассуждения писателя: «открыто улыбаться могут только честные,порядочные люди»?
У повісті «Гобсек» Бапьзак показав духовну сутність сучасного автору суспільства. На думку головного героя, «на землі немає нічого міцного, крім золота». Дійсно, буржуазна епоха возвеличила гроші, повіривши в їхню могутність, у лиху владу грошей. Головний герой повісті все своє життя присвятив їх накопиченню. Він без жалю приніс у жертву «золотому тельцю» всі інші радості життя, розтратив усі сили своєї душі, щоб стати одним з тих, хто «володіє світом».
Стряпчий Дервіль, міркуючи про долю свого сусіда Гобсека, задумується про цінності життя: «Невже усе зводиться до грошей»
У повісті немає прямої відповіді на питання, але є факти, які доводять, що не завжди в житті людини на першому місці стоять гроші.
От, наприклад, для самого Дервіля гроші є тільки засобом для досягнення інших цілей: можливості займатися улюбленою справою, жити гідно. Але «принижуватися через гроші не варто», — дійде висновку стряпчий. Адже за гроші все одно не купиш багатьох речей: здоров’я, дружби, вірності і відданості, кохання.
У повісті даний приклад кохання, що тримається тільки на грошах. Воно не приносить щастя Анастезі де Ресто і Максимові де Траю. Як тільки кінчаються гроші, Анастезі боїться втратити і Максима. Принижуючись перед Гобсеком, вона купує собі чергову порцію щастя.
Дервіль же і Фанні Мальво були щасливі, не маючи багатства. А сумлінне виконання своїх обов’язків для самого Дервіля було важливіше за гроші. Він здобув повагу в суспільстві як чесний юрист, якому можна довірити і гроші, і долі людей.
Або візьмемо Гобсека. Зібравши мільйони, він навіть думки не допускав про те, що хто-небудь може заволодіти його багатством навіть після смерті. Гобсек усе-таки заповідає своє багатство далекій родичці, що, швидше за все, швидко розтратить його майно. Напевно, почуття жалю, туга за рідною людиною навіть у Гобсека пересилили перед смертю пристрасть до наживи.
І це вже чималі підстави для того, щоб засумніватися у філософії Гобсека і продовжити міркування Дервіля: «Ні, не все зводиться до грошей. Це суттєва частина нашого життя. Але далеко не головна».
1. Есенина называют певцом деревенской природы потому что образы природы в лирике Есенина одновременно просты и поэтичны. Кажется, что Есенин не писал о природе, а рисовал её взмахами души. Тема природы и родины в его поэзий тесно взаимосвязаны. Поэт не может быть равнодушным к её полям, рекам, лугам, описывая же природу, поэт тем самым описывает и родину, так как природа часть родины.
2. У. Блейк вместо постоянного пребывания в «идеальном» мире, как это свойственно сторонникам романтизма, окунается в мысли о жестокости мира, о том, как добро и зло могут сосуществовать, но он исследует не только сосуществование добра и зла, но также задает вопрос об источнике их существования, спрашивая, как один создатель мог создать как красоту, так и ужас.
3. Стихотворение Волчата о бессмысленном и разрушительном вмешательстве человека в дикую природу. И несмотря на то что правда не на стороне человека, а сила именно на его стороне, он (человек) является источником настоящих бед. Человек убивает ради забавы, уничтожая животный мир.
У повісті «Гобсек» Бапьзак показав духовну сутність сучасного автору суспільства. На думку головного героя, «на землі немає нічого міцного, крім золота». Дійсно, буржуазна епоха возвеличила гроші, повіривши в їхню могутність, у лиху владу грошей. Головний герой повісті все своє життя присвятив їх накопиченню. Він без жалю приніс у жертву «золотому тельцю» всі інші радості життя, розтратив усі сили своєї душі, щоб стати одним з тих, хто «володіє світом».
Стряпчий Дервіль, міркуючи про долю свого сусіда Гобсека, задумується про цінності життя: «Невже усе зводиться до грошей»
У повісті немає прямої відповіді на питання, але є факти, які доводять, що не завжди в житті людини на першому місці стоять гроші.
От, наприклад, для самого Дервіля гроші є тільки засобом для досягнення інших цілей: можливості займатися улюбленою справою, жити гідно. Але «принижуватися через гроші не варто», — дійде висновку стряпчий. Адже за гроші все одно не купиш багатьох речей: здоров’я, дружби, вірності і відданості, кохання.
У повісті даний приклад кохання, що тримається тільки на грошах. Воно не приносить щастя Анастезі де Ресто і Максимові де Траю. Як тільки кінчаються гроші, Анастезі боїться втратити і Максима. Принижуючись перед Гобсеком, вона купує собі чергову порцію щастя.
Дервіль же і Фанні Мальво були щасливі, не маючи багатства. А сумлінне виконання своїх обов’язків для самого Дервіля було важливіше за гроші. Він здобув повагу в суспільстві як чесний юрист, якому можна довірити і гроші, і долі людей.
Або візьмемо Гобсека. Зібравши мільйони, він навіть думки не допускав про те, що хто-небудь може заволодіти його багатством навіть після смерті. Гобсек усе-таки заповідає своє багатство далекій родичці, що, швидше за все, швидко розтратить його майно. Напевно, почуття жалю, туга за рідною людиною навіть у Гобсека пересилили перед смертю пристрасть до наживи.
І це вже чималі підстави для того, щоб засумніватися у філософії Гобсека і продовжити міркування Дервіля: «Ні, не все зводиться до грошей. Це суттєва частина нашого життя. Але далеко не головна».
1. Есенина называют певцом деревенской природы потому что образы природы в лирике Есенина одновременно просты и поэтичны. Кажется, что Есенин не писал о природе, а рисовал её взмахами души. Тема природы и родины в его поэзий тесно взаимосвязаны. Поэт не может быть равнодушным к её полям, рекам, лугам, описывая же природу, поэт тем самым описывает и родину, так как природа часть родины.
2. У. Блейк вместо постоянного пребывания в «идеальном» мире, как это свойственно сторонникам романтизма, окунается в мысли о жестокости мира, о том, как добро и зло могут сосуществовать, но он исследует не только сосуществование добра и зла, но также задает вопрос об источнике их существования, спрашивая, как один создатель мог создать как красоту, так и ужас.
3. Стихотворение Волчата о бессмысленном и разрушительном вмешательстве человека в дикую природу. И несмотря на то что правда не на стороне человека, а сила именно на его стороне, он (человек) является источником настоящих бед. Человек убивает ради забавы, уничтожая животный мир.
Рада