Лев Николаевич Толстой.

Автобиографическая повесть «Детство».

1. В какой атмосфере жил Николенька, как к нему относились окружающие?

2. Каким представляется главный герой?

3. Какие детали портрета матери запомнил рассказчик? Почему?

4. Что важнее в рассказе: описание событий или описание переживаний мальчика? Почему?

5. Как называется средство выразительности, которое используется Л.Н. Толстым в главе «Детство»: сладкие грёзы, чудесная нежная ручка, светлое счастье, чистая любовь?

6. Закончите фразу: «Образ отца в повести Л.Н. Толстого «Детство» является воплощением эгоизма...»

7. Как характеризует Л.Н. Толстой детство?

8. Каковы тема и идея повести «Детство»?

9. Л.Н. Толстой с юности вел подробные дневники. Он фиксировал в дневнике свои недостатки, «преступления правил».Ещё живя в Казани, он стал составлять «Правила», которым намеревался следовать неукоснительно изо дня в день. Прокомментируйте некоторые из них:

«Будь хорош и старайся, чтобы никто не знал, что ты хорош». Это значит …, потому что …

«Ищи в других людях всегда хорошую сторону, а не дурную»

«Всегда говори правду»

Іван Карпенко-Карий — це один з корифеїв українського театру. Він був артистом, режисером, організатором театральної справи. Але найбільшою його заслугою в історії українського театру є драматургічна творчість. Він справді був талановитим драматургом, бо чим ще можна пояснити той факт, що більше ніж через сто років після написання його твори не втрачають своєї актуальності, є близькими і зрозумілими кожному читачеві і глядачеві, а головне — такими ж цікавими, як і століття тому.Вже під час прочитання комедії «Сто тисяч» в мене з’явилося багато міркувань з приводу цієї п’єси, зокрема її головного героя Герасима Калитки.Герасим — це сільський багатій, досить розумний і хазяйновитий. Він зумів розбагатіти в нових соціально-історичних умовах, коли велика кількість поміщиків, навпаки, збанкрутили і були змушені продавати свої маєтки. Калитка вміє вести велике господарство, він дуже працьовитий, енергійний, завзятий, вміє заощаджувати гроші. Але ці його позитивні риси в чималій мірі деформувалися, зазнали деградації, бо вони, як і всі помисли і дії Калитки, спрямовані на збагачення. Його економність переросла в жадність: він краще буде їсти несмачні страви і недобрий хліб, бо такої їжі не можна з’їсти багато. Йому шкода шматка хліба для наймитів, хоча саме вони своєю працею тримають його величезне господарство. Енергійність і завзятість Калитки розкриваються в діях, які підпорядковані його меті. Винахідливість Герасима доводить його до шахрайських махінацій.Його жадоба до збагачення доходить до безглуздя: він не дозволяє запрягти коней, щоб відвезти свою дружину до церкви, що знаходиться за три версти, бо « скотина гроші коштує», бо це «не по-Божому і не по-хазяйськи». Роман, син Калитки, не має ні хвилини спокою, жінка «з діжі не вилазить», наймити спини не розгинають, а Герасиму все мало. Він прагне навіть заробити на своєму кумові — вимагає від того за позичені гроші запродажню на волів. Та що вже тут казати, якщо він прагне збагатитися навіть на власному синові. Знаючи про почуття Романа до наймички Мотрі, він хоче одружити сина на дочці багатія Пузиря, бо в тої велике придане. При цьому Герасим обіцяє дати дозвіл на одруження сина з наймичкою, щоб Мотря більше старалася по господарству.Як на мене, фінал комедії є цілком справедливий. Герасим поплатився за свою жадність, за те, що гроші ставив вище за все інше — за родину, моральні цінності тощо. Він був настільки захоплений прагненням збагачення, що втратив ознаки нормальної людини, розгубив усе позитивне, що в ньому було спочатку.І, можливо, випадок із ста тисячами стане для нього уроком, як і для багатьох інших таких глитаїв.

Тема нравственного падения, духовной смерти "хозяев жизни” завершается главой, посвящённой Плюшкину. 
Плюшкин – последний портрет в галерее помещиков. Перед нами – полное крушение человеческого в человеке. 
- Как и почему трудолюбивый хозяин превратился в "прореху на человечество”? 
- Почему глава о Плюшкине начинается с лирического отступления о юности? 
- Зачем Гоголь подробно излагает историю жизни Плюшкина? 
Гоголь обращается у героя, так как нравственное уродство те же, что и у других помещиков: душевладение, порождающее бездушие, утрату представления о смысле жизни, о нравственном долге, об ответственности за всё, сто происходит вокруг. Трагизм Плюшкина в том, что он утратил связь с людьми. Он во всех, даже в родных детях и внуках, видит врагов, готовых расхитить добро. 
- Образ Плюшкина является воплощением крайней ветхости и заплесневелости, и в характеристике предметов, связанных с ним, Гоголь отразил эти качества. 

- Итак, с какой целью выведен в поэме образ Плюшкина? 
Последовательно, от героя к герою, Гоголь обнажает никчёмную жизнь помещиков. 
Образы помещиков даны по мере их духовного оскудения и морального падения. 
Показано, как постепенно совершался распад человеческой личности. 
Когда-то Плюшкин только был бережливым хозяином. Жажда обогащения превратила его в скрягу, изолировала от общества. 
В его образе раскрыта одна из разновидностей духовной смерти. Образ Плюшкина типичен. 
Гоголь с горечью восклицал: "И до такой ничтожности, мелочности, гадости мог снизойти человек! Мог так измениться! И похоже это на правду? Всё похоже на правду, всё может статься с человеком”.