Была зима. Медленно падал снег. Вышел Ваня погулять. Посмотрел по сторонам. Никого из его друзей было не видно. Чем бы заняться? Решил слепить снеговика. Снег, как раз был подходящий, чуть влажный. Слепил большой шар. На него воздвиг белый шарик, поменьше. Тяжело было Ване, но он старался и лепил.
Голова-шар уже тоже была готова. «Что бы надеть ему на голову?»- подумал мальчик. Огляделся вокруг, и увидел, вдалеке волшебный сундучок обрадовался и побежал рассказывать свою историю родителям
Гайавата- герой ірокезьких переказів, відважний, мудрий, добрий, сміливий воїн, переможець зла, борець із ворожими силами природи. Г. - фігура народного епосу, з яким Лонгфелло був знаком по записах етнографа Г. Р. Скулкрафта. Як історична особистість Г. - ірокезький законодавець початку XV в., вождь плем’я онондагов, у своєму правлінні сполучив виборну парламентську систему й місцеве спадкоємне керування У легендах образ Г. здобуває міфологічні риси. Буквально його ім’я переводиться як “пророк, учитель” або “божество, покровительствующее рибним і мисливським місцям”. У Лонгфелло Г. представлений переважно у своєму земному вигляді, хоча й наділений деякими надприродними рисами.
Його життя протікає в одному із племен оджибуеев, напівкочових алгонкинов. Героїчні діяння Г. викладені Лонгфелло у формі своєрідного лицарського роману. Герой робить подвиги в ім’я шляхетних цілей. Він виховувався на лоні природи, немов переймаючи її розум і гармонійність, - підтвердження розповсюдженої в XIX в. теорії Р. У. Емерсона про споріднення із природою як стані цілісності людини.
Досягши віку юного воїна, Г. шукає батька, і між ними відбувається боротьба, з якої герой поеми виходить переможцем. Великі діяння Г. становлять основне оповідання, що завершується відходом героя у світлий мир слідом за “дамою серця” Миннегагой, коли в поселеннях індіанців з’являються білі люди
Відповідь:
Была зима. Медленно падал снег. Вышел Ваня погулять. Посмотрел по сторонам. Никого из его друзей было не видно. Чем бы заняться? Решил слепить снеговика. Снег, как раз был подходящий, чуть влажный. Слепил большой шар. На него воздвиг белый шарик, поменьше. Тяжело было Ване, но он старался и лепил.
Голова-шар уже тоже была готова. «Что бы надеть ему на голову?»- подумал мальчик. Огляделся вокруг, и увидел, вдалеке волшебный сундучок обрадовался и побежал рассказывать свою историю родителям
Пояснення:
Його життя протікає в одному із племен оджибуеев, напівкочових алгонкинов. Героїчні діяння Г. викладені Лонгфелло у формі своєрідного лицарського роману. Герой робить подвиги в ім’я шляхетних цілей. Він виховувався на лоні природи, немов переймаючи її розум і гармонійність, - підтвердження розповсюдженої в XIX в. теорії Р. У. Емерсона про споріднення із природою як стані цілісності людини.
Досягши віку юного воїна, Г. шукає батька, і між ними відбувається боротьба, з якої герой поеми виходить переможцем. Великі діяння Г. становлять основне оповідання, що завершується відходом героя у світлий мир слідом за “дамою серця” Миннегагой, коли в поселеннях індіанців з’являються білі люди