Лька тосковал по Москве.Тосковал по жизни,в которой всё время что-то происходит. Хотелось толкаться и спешить.Хотелось,чтобы кругом говорили о делах.
Но больше всего тянуло Вальку к улицам. Хотелось даже того, чего раньше очень не любил. Не любил он бывать на улице, когда все возвращаются с работы и народу так много, что просто темно идти, и ничего не видишь, кроме портфелей да продуктовых сумок. Если повезет и встретится собака, то целиком ее тоже никак не увидеть — или нос мелькнет, или хвост.
Лучше всего на улицах ранним утром. Волнующе пахнет политым асфальтом. Просторно. Никто не тычет мокрым луком в лицо. Никто не торчит над тобой. Видно, какие красивые дома, видно все на витринах, а главное, машины видны! легковые . Какое это наслаждение — стоять у края тротуара и ждать, пока все они пройдут!?

«Тореадори з Васюківки» образ Яви Звідки таке незвичне ім’я — Ява? То він сам себе так назвав, коли йому було лише півтора роки. Чи то воно, пискля мале, хотіло сказати: «Я — Ваня», а вийшло «Ява»…, але причепилося оте «Ява» до нього, як реп’ях до собачого хвоста. У Івана руде скуйовджене волосся, а обличчя хлопця рясно вкрите веснянками. Ява Рень — енергійний і відчайдушний хлопець. Зазвичай саме він є ініціатором різноманітних вигадок: то метро під Васюківкою прокласти, то влаштувати бій биків, то організувати шкільний театр. Але хлопець здатний не тільки на бешкет: коли сталася прикра подія з переекзаменовкою, то він влітку сумлінно готувався до перескладання екзамену з української мови на «безлюдному» острові, дібравши собі ім’я «Робінзон Кукурузо». «Тореадори з Васюківки» образ Павлуші Павлуша Завгородній — кращий друг Яви. Це більш врівноважений і спокійний хлопець. Він захоплюється малюванням і мріє стати льотчиком, але не менше за Яву полюбляє різноманітні пригоди й таємниці. Васюківські «тореадори» завжди мають благородні наміри, але через брак досвіду і знань, на жаль, іноді потрапляють у прикрі ситуації. Нерозлучні друзі, обмірковуючи вчинки, вміють усвідомити помилки й намагаються їх не повторювати, хоча відразу ж вигадують і здійснюють нову «авантюру». Тому читачі з цікавістю довідуються про пошуки незнайомця з тринадцятої квартири, зйомки в кіно, про до хлопців під час рятування рідного села від стихійного лиха, про викриття двох місцевих «шпигунів». Мені зрозумілі бажання і наміри Яви і Павлуші, адже вони мої ровесники. Думаю, головне, про що хоче сказати нам автор: дружба — велика сила; важливо мати поруч вірного і відданого товариша, який піде за тобою в огонь і у воду, не зрадить, завжди до в скрутній ситуації.
Джерело: http://dovidka.biz.ua/toreadori-z-vasyukivki-obrazi-yavi-i-pavlushi/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

Утро, день, вечер, ночь. Закаты, рассветы. Яркая зелень леса и ослепительная белизна снега. День за днем. Год за годом. И так бесконечно. Так наверное, красивее всего – сама жизнь.
«Но что красивого меня окружает?  – спросит кто-то, – В моей городской серой жизни нет ничего прекрасного. Жизнь скучна, однообразна и безлика…»
Посмотри вокруг себя. Ты увидишь глаза близкого человека. Как редко мы задумываемся, насколько красивы окружающие нас люди. А они красивы. Глаза одного – отражают море. Посмотрев на другого, увидишь звездное небо. А вот у того – посмотри – глаза зеленые, как летняя листва.