Гости смотрели на хозяйку, а хозяйка смотрела на влажные штемпеля, которые гости наставили на чистых половицах, и недовольно прикидывала, что после ухода честной компании придется браться за тряпку. Баба Настасья поджала губы и с Чего надо-то?
Стоявший впереди других скуластый парнишка в высоких сапогах - он больше всех наследил, паршивец! - тут же отозвался:
- Реликвии есть?
Баба Настасья непонимающе уставилась на него и с Старые газеты, что ли?
- Старые газеты - это макулатура, - тут же пояснил соседский мальчик Леня. - А нам нужны реликвии войны.
- Может быть, у вас есть штык или немецкая каска? - с стоявшая в дверях конопатенькая девочка в платке, соскользнувшем на плечи.
- Нет у меня немецкой каски. И штыка нет, - призналась баба Настасья.
- Она не воевала, - пояснил соседский мальчик Леня, который на правах соседа выступал как бы в роли посредника. - У нее муж воевал.
- Может быть, красноармейская книжка, пробитая пулей, хранится? с скуластый мальчик; судя по всему, он был в этой компании старшим.
- Или пилотка со звездочкой? - сказала конопатенькая.
Баба Настасья покачала головой.
- Плохо, - сказал старший.
- Плохо, - подтвердил соседский Леня.
Ребята переглянулись, засопели, затоптались на месте, не зная, уходить или еще что-нибудь с И тут девочка сказала:
- Фото тоже годится.
- Годится! - обрадованно подхватил Леня: ему, видимо, очень хотелось, чтобы у его соседки бабы Настасьи нашлась хоть какаянибудь реликвия, пусть фото. И он, не дожидаясь ответа, посоветовал: - Баба Настасья, поищите за образами.
- Нет у меня образов.
Что за неудачная бабка! И образов у нее нет.
- Когда нет образов - прячут за зеркалом! - не отступал Леня. - Зеркало у вас есть?
- Зеркало есть. - Баба Настасья исподлобья посмотрела на ребятишек. Ходите тут без дела, полы пачкаете!..
- Мы не без дела, - обиженно пробурчал старший, косясь на свои высокие грязные сапоги, - мы собираем музей войны.
- Великой Отечественной войны, - уточнил соседский Леня.
Такой поворот дела озадачил бабу Настасью. Она поднялась со скамейки и оказалась очень крупной, широкой в кости, только спина ее не до конца разгибалась, застыла в каком-то вечном поклоне.
- Есть у меня письмо с фронта. От мужа моего, Петра Васильевича, сказала она неуверенно, наугад. Само как-то сказалось. - Годится?
- Что же он не прислал фото? - с тихим упреком отозвалась конопатенькая.
Баба Настасья не расслышала ее слов. Шаркая ногами, подошла к комоду, стала искать письмо за зеркалом. И вскоре ребята увидели в ее руках какой-то бумажный треугольник. Старший протянул руку, баба Настасья исподлобья посмотрела на него и нехотя отдала письмо.
Он покрутил странное письмо в руках и с А где конверт с марочкой? Потерян?
- Ничего я не теряла! Разве тогда были конверты и марочки?
Треугольник, полевая почта, печать. Вот и все дела.
Юрій Яновський« Вершники» Я пам'ятаю сиві скроні І зір задуманий такий… В.Сосюра «Пам'яті Ю.Яновського» «…треба уважно переглянути всю творчість Яновського… для того, щоб над іменем нашого видатного майстра й чесного громадянина засіяло в усій своїй красі сонце ПРАВДИ». М.Рильський Портфоліо письменника:При народженні: Яновський Юрій Іванович.Псевдоніми, криптоніми: Юрій Ней, Юрі Юрченко.Дата народження: 27 серпня 1902р.Місце народження: хутір Майєрове, Кіровоградська область.Дата смерті: 25 лютого 1954р.(51р.)Місце смерті: Київ. Національність: українець.Громадянство: СРСР.Мова творів: українська, російська.Рід діяльності: прозаїк, поет.Роки активності: 1922 – 1954рр.Напрям: неоромантизм, соціалістичний реалізм.Жанр: новела, роман, оповідання, повість, вірш. Творчий доробок митця:Збірка «Мамутові бивні» (1925)Збірка «Кров землі» (1927)Повість «Байгород»(1927)Роман «Майстер корабля» (1928)Роман «Чотири шаблі» (1930)Роман «Вершники» (1935)Драматичні твори: «Завойовники»(1932)«Дума про Британку»(1937), «Дочка прокурора»(1954) 1935 р. – поява роману«Вершники»« В цій невеликій книжці закладено три роки роботи, три роки всіляких думок і самовідчувань, усяких життєвих умов». Ю. Яновський Літературознавці про роман: «Вершники» — потрясли. Вражав кожний образ, кожна фраза, кожне так вдало й точно вжите слово. Творчість Яновського для мене стала яскравим і привабливим маяком» Юрій Збанацький Літературознавці про роман:«У «Вершниках» творилась нова образність, нова барвами, ритмікою, мелодикою. Образність, що була б неможлива раніш. Тільки співець нового часу міг побачити й розгледіти їх, оті небесні споруди, оті неймовірні й невловні, з самого повітря лиш зіткані, з блакиті неба змуровані вежі, на тлі яких безстрашні витязі революції схрестили шаблі у двобої з минулим» Олесь Гончар Жанр твору: Новелістичний роман.Роман у новелах – складний за побудовою і великий за розміром епічний прозовий твір, у якому широко охоплені життєві події певної епохи; складається з окремих новел, об’єднаних спільним задумом. Композиція роману: Вісім сюжетно завершених новел: «Подвійне коло»«Дитинство»«Шаланда в морі»«Батальйон Шведа»«Лист у вічність»«Чубенко, командир полку»«Шлях армій»«Адаменко» Особливості роману :Складається з 8 композиційно й сюжетно пов’язаних новел.Відсутність хронологічної послідовності в розгортанні подій.Використання кінематографічного прийому монтажу «кадрів». Особливості роману:Має ознаки народної думи, героїчної поеми, новели.Виняткових героїв автор показує у виняткових обставинах.Головний мотив – розпад людського роду, що почався з революцією.Правдивість і типовість у відтворенні історичних подій та змалюванні дійових осіб. Проблеми роману:Трагедія роду і народу.Розпад родини заради ідеї.Революція і народ.Політичні платформи різних партій і політичних сил.Відданість справі.Творча праця і духовні цінності.Проблема братовбивчої громадянської війни. Новела «Подвійне коло»( 1919р.)Тема: показ трагічних подій в історії українського народу, коли брат повстає на брата; зіткнення родинних і класових інтересів; романтика громадянської війни.Ідея: засудження братовбивства і недотримання людських законів, моралі, традицій, батьківського заповіту: «Тому роду не буде переводу, в котрому браття милують згоду». Символи новели:Бій під Компаніївкою, коли на полі битви зійшлися рідні брати Половці, коли брат убиває брата – символ складної ситуації в Україні під час громадянської війни.Дощ під час похорону трьох загиблих братів – символ очищення від усього лихого. Тлумачення назви новели:1. «Подвійне коло» - подвійне коло подій – на фронті і в тилу, у степу й у підпіллі.2. «Подвійне коло» – це коло правди і неправди, які письменник дає можливість розрізнити за до наскрізного образу Івана Половця.3. «Подвійне коло» – це клас і рід , у якому замкнуте життя п’ятьох братів. Тлумачення назви новели:4 .«Подвійне коло» – це боротьба правди і кривди, добра і зла, правди багатих і правди бідних.ВИСНОВОК: Не буде міцного роду – не буде держави! Рід – це частина держави! Політичні погляди братів Половців:Андрій – денікінецьОверко – петлюрівецьПанас – махновецьІван – командир інтернаціонального полкуСашко – чотирнадцятилітній хлопець, з Панасом у загоні махновців. АНДРІЙ:офіцер царської арміїненавидить рідного брата і рідну землюБатьківщина – Росія -матінкаображає брата (Мазепа проклятий, петлюрівське стерво)запеклий шовініст (галичан бив у Карпатах до смерті)знехтував батьківським заповітом ПАНАС:важко
Здрасте!
Гости смотрели на хозяйку, а хозяйка смотрела на влажные штемпеля, которые гости наставили на чистых половицах, и недовольно прикидывала, что после ухода честной компании придется браться за тряпку. Баба Настасья поджала губы и с Чего надо-то?
Стоявший впереди других скуластый парнишка в высоких сапогах - он больше всех наследил, паршивец! - тут же отозвался:
- Реликвии есть?
Баба Настасья непонимающе уставилась на него и с Старые газеты, что ли?
- Старые газеты - это макулатура, - тут же пояснил соседский мальчик Леня. - А нам нужны реликвии войны.
- Может быть, у вас есть штык или немецкая каска? - с стоявшая в дверях конопатенькая девочка в платке, соскользнувшем на плечи.
- Нет у меня немецкой каски. И штыка нет, - призналась баба Настасья.
- Она не воевала, - пояснил соседский мальчик Леня, который на правах соседа выступал как бы в роли посредника. - У нее муж воевал.
- Может быть, красноармейская книжка, пробитая пулей, хранится? с скуластый мальчик; судя по всему, он был в этой компании старшим.
- Или пилотка со звездочкой? - сказала конопатенькая.
Баба Настасья покачала головой.
- Плохо, - сказал старший.
- Плохо, - подтвердил соседский Леня.
Ребята переглянулись, засопели, затоптались на месте, не зная, уходить или еще что-нибудь с И тут девочка сказала:
- Фото тоже годится.
- Годится! - обрадованно подхватил Леня: ему, видимо, очень хотелось, чтобы у его соседки бабы Настасьи нашлась хоть какаянибудь реликвия, пусть фото. И он, не дожидаясь ответа, посоветовал: - Баба Настасья, поищите за образами.
- Нет у меня образов.
Что за неудачная бабка! И образов у нее нет.
- Когда нет образов - прячут за зеркалом! - не отступал Леня. - Зеркало у вас есть?
- Зеркало есть. - Баба Настасья исподлобья посмотрела на ребятишек. Ходите тут без дела, полы пачкаете!..
- Мы не без дела, - обиженно пробурчал старший, косясь на свои высокие грязные сапоги, - мы собираем музей войны.
- Великой Отечественной войны, - уточнил соседский Леня.
Такой поворот дела озадачил бабу Настасью. Она поднялась со скамейки и оказалась очень крупной, широкой в кости, только спина ее не до конца разгибалась, застыла в каком-то вечном поклоне.
- Есть у меня письмо с фронта. От мужа моего, Петра Васильевича, сказала она неуверенно, наугад. Само как-то сказалось. - Годится?
- Что же он не прислал фото? - с тихим упреком отозвалась конопатенькая.
Баба Настасья не расслышала ее слов. Шаркая ногами, подошла к комоду, стала искать письмо за зеркалом. И вскоре ребята увидели в ее руках какой-то бумажный треугольник. Старший протянул руку, баба Настасья исподлобья посмотрела на него и нехотя отдала письмо.
Он покрутил странное письмо в руках и с А где конверт с марочкой? Потерян?
- Ничего я не теряла! Разве тогда были конверты и марочки?
Треугольник, полевая почта, печать. Вот и все дела.
Юрій Яновський« Вершники» Я пам'ятаю сиві скроні І зір задуманий такий… В.Сосюра «Пам'яті Ю.Яновського» «…треба уважно переглянути всю творчість Яновського… для того, щоб над іменем нашого видатного майстра й чесного громадянина засіяло в усій своїй красі сонце ПРАВДИ». М.Рильський Портфоліо письменника:При народженні: Яновський Юрій Іванович.Псевдоніми, криптоніми: Юрій Ней, Юрі Юрченко.Дата народження: 27 серпня 1902р.Місце народження: хутір Майєрове, Кіровоградська область.Дата смерті: 25 лютого 1954р.(51р.)Місце смерті: Київ. Національність: українець.Громадянство: СРСР.Мова творів: українська, російська.Рід діяльності: прозаїк, поет.Роки активності: 1922 – 1954рр.Напрям: неоромантизм, соціалістичний реалізм.Жанр: новела, роман, оповідання, повість, вірш. Творчий доробок митця:Збірка «Мамутові бивні» (1925)Збірка «Кров землі» (1927)Повість «Байгород»(1927)Роман «Майстер корабля» (1928)Роман «Чотири шаблі» (1930)Роман «Вершники» (1935)Драматичні твори: «Завойовники»(1932)«Дума про Британку»(1937), «Дочка прокурора»(1954) 1935 р. – поява роману«Вершники»« В цій невеликій книжці закладено три роки роботи, три роки всіляких думок і самовідчувань, усяких життєвих умов». Ю. Яновський Літературознавці про роман: «Вершники» — потрясли. Вражав кожний образ, кожна фраза, кожне так вдало й точно вжите слово. Творчість Яновського для мене стала яскравим і привабливим маяком» Юрій Збанацький Літературознавці про роман:«У «Вершниках» творилась нова образність, нова барвами, ритмікою, мелодикою. Образність, що була б неможлива раніш. Тільки співець нового часу міг побачити й розгледіти їх, оті небесні споруди, оті неймовірні й невловні, з самого повітря лиш зіткані, з блакиті неба змуровані вежі, на тлі яких безстрашні витязі революції схрестили шаблі у двобої з минулим» Олесь Гончар Жанр твору: Новелістичний роман.Роман у новелах – складний за побудовою і великий за розміром епічний прозовий твір, у якому широко охоплені життєві події певної епохи; складається з окремих новел, об’єднаних спільним задумом. Композиція роману: Вісім сюжетно завершених новел: «Подвійне коло»«Дитинство»«Шаланда в морі»«Батальйон Шведа»«Лист у вічність»«Чубенко, командир полку»«Шлях армій»«Адаменко» Особливості роману :Складається з 8 композиційно й сюжетно пов’язаних новел.Відсутність хронологічної послідовності в розгортанні подій.Використання кінематографічного прийому монтажу «кадрів». Особливості роману:Має ознаки народної думи, героїчної поеми, новели.Виняткових героїв автор показує у виняткових обставинах.Головний мотив – розпад людського роду, що почався з революцією.Правдивість і типовість у відтворенні історичних подій та змалюванні дійових осіб. Проблеми роману:Трагедія роду і народу.Розпад родини заради ідеї.Революція і народ.Політичні платформи різних партій і політичних сил.Відданість справі.Творча праця і духовні цінності.Проблема братовбивчої громадянської війни. Новела «Подвійне коло»( 1919р.)Тема: показ трагічних подій в історії українського народу, коли брат повстає на брата; зіткнення родинних і класових інтересів; романтика громадянської війни.Ідея: засудження братовбивства і недотримання людських законів, моралі, традицій, батьківського заповіту: «Тому роду не буде переводу, в котрому браття милують згоду». Символи новели:Бій під Компаніївкою, коли на полі битви зійшлися рідні брати Половці, коли брат убиває брата – символ складної ситуації в Україні під час громадянської війни.Дощ під час похорону трьох загиблих братів – символ очищення від усього лихого. Тлумачення назви новели:1. «Подвійне коло» - подвійне коло подій – на фронті і в тилу, у степу й у підпіллі.2. «Подвійне коло» – це коло правди і неправди, які письменник дає можливість розрізнити за до наскрізного образу Івана Половця.3. «Подвійне коло» – це клас і рід , у якому замкнуте життя п’ятьох братів. Тлумачення назви новели:4 .«Подвійне коло» – це боротьба правди і кривди, добра і зла, правди багатих і правди бідних.ВИСНОВОК: Не буде міцного роду – не буде держави! Рід – це частина держави! Політичні погляди братів Половців:Андрій – денікінецьОверко – петлюрівецьПанас – махновецьІван – командир інтернаціонального полкуСашко – чотирнадцятилітній хлопець, з Панасом у загоні махновців. АНДРІЙ:офіцер царської арміїненавидить рідного брата і рідну землюБатьківщина – Росія -матінкаображає брата (Мазепа проклятий, петлюрівське стерво)запеклий шовініст (галичан бив у Карпатах до смерті)знехтував батьківським заповітом ПАНАС:важко