Утворі айвенго розгортпються події іської доби. серед того модна зрозуміти що у ту добу повсякденними героями були лицарі. сміливі та потужні. сильні та могутні. доблестні та хоробрі, у творі айвенго головний герой уільфред показує манери справжнього лицаря. достойного, чесного та вічливого. саме він погодився рятувати ребеку і поступив як справжній лицар. він не побоявся боротьби на смерть з буагільбером та вічливо поводився при ровені та інших людях. у творі айвено повстає і погана сторона лицаря. насильника та грубіяна. авжеш річ іде про фрон де бефа та буагільбера. вони не чесно викрали леді ровену та седрика сакса з ательстаном. також мордували ісаака із йорка. вони були злі та не горді лицарі. їх не можна важати справжніми воїнами. тому у творі айвенго і постає дві сторони лицарів. пихата та горда і доблесна і
Тушин и его солдаты совершили настоящий героический поступок. Французы начали наступать, они показывали явное превосходство над русской армией. Многие бойцы стали отступать, но наш герой не сдался. Он умело использовал оставшуюся артиллерию и смог одолеть противника. Однако начальство сделало выговор Тушину, его заслугу присвоили совершенно другому человеку. Этим эпизодом Лев Николаевич Толстой хочет показать, что настоящие герои всегда остаются незамеченными, их действия не оценивают по заслугам.
Тушин и его солдаты совершили настоящий героический поступок. Французы начали наступать, они показывали явное превосходство над русской армией. Многие бойцы стали отступать, но наш герой не сдался. Он умело использовал оставшуюся артиллерию и смог одолеть противника. Однако начальство сделало выговор Тушину, его заслугу присвоили совершенно другому человеку. Этим эпизодом Лев Николаевич Толстой хочет показать, что настоящие герои всегда остаются незамеченными, их действия не оценивают по заслугам.
Объяснение: