Хайку (іноді хокку ) – це короткі вірші без рими, в яких використовується мова відчуттів для вираження емоцій і образів. Часто натхненням для хайку служать природні стихії, миті краси і гармонії або пережиті сильні емоції. Жанр поезії хайку був створений в Японії, а вже пізніше став використовуватися поетами у всьому світі, включаючи і Росію. Прочитавши цю статтю, ви зможете ближче познайомитися з хайку, а також дізнатися, як складати хайку самостійно.
Розуміння структури хайку
Ознайомтеся зі звуковою структурою хайку. Традиційне японське хайку складається з 17 «він», або звуків, розділених на три частини: 5 звуків, 7 звуків і 5 звуків. У українській мові «він» прирівнюється до стилю. З моменту своєї появи жанр хайку зазнав деяких змін, і сьогодні багато авторів хайку, ні японські, ні росіяни, не дотримуються структури з 17 складів.
Склади в українській мові можуть складатися з різної кількості літер, на відміну від японського, в якому майже всі склади однакової довжини. Тому хайку з 17 складів російською мовою може виявитися куди довше аналогічного японського, порушуючи, таким чином, концепцію глибоко опису образу кількома звуками. Як було сказано, форма 5-7-5 більше не вважається обов’язковою, однак у шкільній програмі це не зазначено, і більшість школярів вивчають хайку на основі консервативних стандартів.
Якщо, пишучи хайку, ви не можете визначитися з кількістю складів, то зверніться до японського правилом, згідно з яким хайку має читатися на одному диханні. Значить, довжина хайку українською мовою може варіюватися від 6 до 16 складів.
Наприклад, прочитайте хайку Кобаяші Ісса в перекладі В. Маркової :
Ах, не топчи траву !
Там світлячки сяяли
Вчора нічний часом.
Використовуйте хайку для зіставлення двох ідей. Японське слово кіру, що значить різка, служить для позначення дуже важливого принципу розбиття хайку на дві частини. Ці частини не повинні залежати один від одного граматично і образно.
Любовь ко всему родному: родному крову, очагу, к близким -это самая светлая ...тема есенинской поэзии. Стихи Есенина, обращенные к заброшенному деревенскому дому, старушке матери-это драгоценные выражения русской лирики.
И действительно, стихотворение "Письмо матери"одно из наиболее совершенных в художественном отношении произведений Есенина.
Мать переживает за сына, ни с кем не делится своей тревогой, не беспокоит и сына своими тягостными раздумьями. Он узнает о ее переживаниях от кого другого (Пишут мне...) .
Герой относится к матери с большой любовью, называет ее: родная, старушка и отрада.. .
Мы чувствуем, что поэт одинок, у него нет никого близкого, кроме матери (Ты одна мне Он высказывает ей самые лучшие пожелания (Пусть струится...) , и просит успокоиться, забыть про тревогу, не грустить. И самое лучшее, чем он может обрадовать мать-это рассказать о своей жизни, а еще лучше - приехать домой.
Любовь и нежность к матери сочетаются с любовью к своему краю, родительскому дому. "Низенький, избушка"-нежно называет поэт свой дом, мечтая в него вернуться и начать новую жизнь. Плавность, напевность характерны для ритма стихотворения, что роднит его с произведениями песенного народного творчества. Не случайно "Письмо матери" еще при жизни Есенина было положено на музыку В. Н. Липатовым и стало "народной" песней.
Хайку (іноді хокку ) – це короткі вірші без рими, в яких використовується мова відчуттів для вираження емоцій і образів. Часто натхненням для хайку служать природні стихії, миті краси і гармонії або пережиті сильні емоції. Жанр поезії хайку був створений в Японії, а вже пізніше став використовуватися поетами у всьому світі, включаючи і Росію. Прочитавши цю статтю, ви зможете ближче познайомитися з хайку, а також дізнатися, як складати хайку самостійно.
Розуміння структури хайку
Ознайомтеся зі звуковою структурою хайку. Традиційне японське хайку складається з 17 «він», або звуків, розділених на три частини: 5 звуків, 7 звуків і 5 звуків. У українській мові «він» прирівнюється до стилю. З моменту своєї появи жанр хайку зазнав деяких змін, і сьогодні багато авторів хайку, ні японські, ні росіяни, не дотримуються структури з 17 складів.
Склади в українській мові можуть складатися з різної кількості літер, на відміну від японського, в якому майже всі склади однакової довжини. Тому хайку з 17 складів російською мовою може виявитися куди довше аналогічного японського, порушуючи, таким чином, концепцію глибоко опису образу кількома звуками. Як було сказано, форма 5-7-5 більше не вважається обов’язковою, однак у шкільній програмі це не зазначено, і більшість школярів вивчають хайку на основі консервативних стандартів.
Якщо, пишучи хайку, ви не можете визначитися з кількістю складів, то зверніться до японського правилом, згідно з яким хайку має читатися на одному диханні. Значить, довжина хайку українською мовою може варіюватися від 6 до 16 складів.
Наприклад, прочитайте хайку Кобаяші Ісса в перекладі В. Маркової :
Ах, не топчи траву !
Там світлячки сяяли
Вчора нічний часом.
Використовуйте хайку для зіставлення двох ідей. Японське слово кіру, що значить різка, служить для позначення дуже важливого принципу розбиття хайку на дві частини. Ці частини не повинні залежати один від одного граматично і образно.
И действительно, стихотворение "Письмо матери"одно из наиболее совершенных в художественном отношении произведений Есенина.
Мать переживает за сына, ни с кем не делится своей тревогой, не беспокоит и сына своими тягостными раздумьями. Он узнает о ее переживаниях от кого другого (Пишут мне...) .
Герой относится к матери с большой любовью, называет ее: родная, старушка и отрада.. .
Мы чувствуем, что поэт одинок, у него нет никого близкого, кроме матери (Ты одна мне Он высказывает ей самые лучшие пожелания (Пусть струится...) , и просит успокоиться, забыть про тревогу, не грустить. И самое лучшее, чем он может обрадовать мать-это рассказать о своей жизни, а еще лучше - приехать домой.
Любовь и нежность к матери сочетаются с любовью к своему краю, родительскому дому. "Низенький, избушка"-нежно называет поэт свой дом, мечтая в него вернуться и начать новую жизнь.
Плавность, напевность характерны для ритма стихотворения, что роднит его с произведениями песенного народного творчества. Не случайно "Письмо матери" еще при жизни Есенина было положено на музыку В. Н. Липатовым и стало "народной" песней.