Народився 13 лютого 1769 року в Москві в сім’ї армійського офіцера, що вислужився з солдатів. Дитячі роки пройшли на Уралі і в Твері (нині Калінін). Грамоті вивчився вдома, французькою мовою займався у сім’ї знайомих. У 1777 Крилов був записаний в цивільну службу підканцеляристом калязінського нижнього земського суду, потім тверського магістрату. В кінці 1782 поїхав до Санкт-Петербургу з матір’ю, якій вдалося влаштувати його на службу в Петербурзьку Казенну палату (служив чиновником 1783-87). Відсутність освіти заповнював самостійним вивченням літератури, математики, французької та італійської мов. У 14 років (1784 рік) написав оперу «Кофейница», відніс її до книгаря, гонорар взяв книгами, а опера була опублікована тільки в 1868. У казенній палаті Крилов отримував лише 80-90 рублів на рік, чим не був задоволений, тому перейшов у Кабінет Її Величності. З 1787 по травень 1788 служив в Гірській експедиції у Санкт-Петербурзі. У 1788 Крилов залишився без матері і на його руках залишився молодший брат, Лев, про якого він все життя піклувався, як про сина. У 1786-1788 написані комедії «Скажена сім’я», «Вигадник в передпокої», «Пустуни», висміюючу порожнечу і розбещеність столичного дворянства, і трагедія «Філомела», направлена проти деспотизму. У 1789 році Крилов зробив видання журналу «Пошта духів», в якому друкував свої сатиричні листи, сміливо викриваючі пороки дворянського суспільства, зловживання бюрократичного апарату. Вийшовши в 1791 у відставку, Крилов став власником друкарні і з січня 1792 почав друкувати в ній журнал «Глядач», що мав сатиричний ухил. «Глядач» в 1793 перетворився на «Санкт-Петербурзький Меркурій», який проіснував усього рік й не мав особливого успіху.
Крылов родился в Москве. Отец его выслужил дворянство. Сановных покровителей у него не было, и он долгое время находился в самых незначительных чинах. Семья Крыловых жила бедно. Воспитанием сына занималась мать. Учение давалась ему легко. Самую трудную задачку по математике он мог решить без всяких трудностей. Он много читает,но продолжать учебы становится все труднее. И тогда Крылов - вступает в самостоятельную жизнь. Не задолго перед смертью вышло последнее прижизненное издание его басен. О смерти И.А. Крылова поэт П. Вяземский писал : " Россия радовалась и гордилась им и будет радоваться и гордиться им,доколе будет процветать наш народный язык и драгоценно будет русскому народу русское слово".
Джерело: http://dovidka.biz.ua/ivan-krilov-biografiya/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua