Мне надо по написать : сопоставление рассказа а. и. "сапсан" с рассказом дж. лондон "бурый волк" 1.есть ли что-то общее у этих произведений? обоснуйте своё мнение.2.какими красками вы изобразили бы мир в каждом произведении? объясните свой выбор. 3.что общего в отношениях людей с сапсаном и бурым волком вы заметили? 4.как относятся авторы произведений к животным и людям? какие детали вам это понять? я бы это пропустили мимо ушей , но это нам задали письменно мне !

На мій погляд, дуже справедливі слова Ф. М. Достоєвського про тогочасну російську літературу: “Всі ми вийшли з гоголівської “Шинелі”, адже саме завдяки Гоголю об’єктом уваги письменників стала нелегка доля “маленької людини”. Одним з перших Гоголь з незвичайною силою заговорив про цих непомітних, жалюгідних і, як здається з першого погляду, смішних людей, закликаючи звернути на них увагу, намагаючись викликати співчуття, розуміння, жалість. З глибоким почуттям співчуття письменник розповідає нам про життя Акакія Акакійовича Башмачкіна, головного героя повісті “Шинель”, показуючи несправедливість і жорстокість суспільства по відношенню до цієї “маленької людини”.

Багато в чому ставлення до Башмачкіна товаришів по роботі пов’язано було з його невмінням постояти за себе, боязкістю, а також з тим, що протягом багатьох років у департаменті він, отримуючи досить убогу платню, виконував обов’язки клерка для письма. Товариші по службі, навіть зовсім молоді, що не поважали його, сміялися, “Кепкували над ним, у скільки вистачало канцелярського дотепності”, по всякому знущалися над Акакієм Акакійовичем: ображали, сипали на голову папірці. Не вміючи відповісти кривдникам, Башмачкін все зносив терпляче, тому що його думки і почуття були віддані роботі. Не вміючи нічого, крім переписування документів, Акакій Акакійович трудився “з любов’ю”, у нього навіть були власні улюблені літери.

Безсумнівно, перед нами в цьому 

Попасть в Вообразилию – дело несложное. Там весело, безоблачно, там всем дают мороженое. Ванильное, фруктовое – кому какое нравится. Все, кому захочется, может туда хоть сейчас отправиться.

В моей Вообразилии условия комфортные. Там каждый понимает, что говорят животные. Ты можешь побеседовать с котами и собаками, с воронами, синицами и бабочками всякими.

В моей Вообразилии – и это самое главное – все люди очень милые, приветливые, славные. Никто здесь не ругается, других не обижает, не дуется, не куксится, не воображает.

Тебя в Вообразилию, поверь, пропустят сразу, ты только у ее ворот скажи такую фразу: «В своем воображении к воротам я пришел и здесь страну прекрасную я для себя нашел».