Мне навстречу попалась крестьянка, пожилая, вся в платках пропуская её по тропинке, я в сторону резко шагнул, по колено увязнув в снегу. - ! -
поклонившись, мы друг другу сказали, хотя были совсем не знакомы. --
что особого тем мы друг другу сказали? просто "", больше мы ничего не сказали. отчего же на капельку солнца прибавилось в мире? отчего же на капельку счастья прибавилось в мире? отчего же на капельку радостней сделалась жизнь (Заметели ли вы особенности в форме этого лирического стихотворения? (
Подумайте, чем оно отличается от произведений, написанных в традиционной лирической форме. (Каких признаков традиционного поэтического текстав нем нет

Протиборство добра й зла триває споконвіку. Воно триватиме, мабуть, вічно. Це дві протилежні сили, які щільно взаємодіють між собою. Кожна прагне переважати над іншою, ширитися та заволодівати більшою кількістю прибічників. Не є важливим, як ми називаємо їх: добро та зло, Бог та Диявол, істина й облуда тощо. Важливо знайти собі місце у межах цієї вічної суперечки.

Для себе треба вирішити, що розуміти під кожним із цих понять. Адже ми не усвідомимо й не відчуємо на собі дію цих двох сил, якщо не побачимо їх наочно. Мені у цій нелегкій справі вибору орієнтирів до у свій час мудрість нашого народу, яку він зберіг для нас в усній народній творчості. Збірочка українських народних казок, які мені колись подарувала мама, справила на мене незабутнє враження. Про мудрість та повчальність бабусиних приказок годі й казати.

Народні казки ховають у простих формах споконвічні істини. Розгледівши їх, ти формуєш у собі стійкі принципи та моральні якості. Казка про паляницю навчила мене відрізняти щедрість від жадності. Мудра дівчина з однойменної казки показала, як кмітливість та чесність може переважити хитрість. Казка про правду і кривду наочно показує руйнівну силу зла. В той час, як протилежна йому сила – добро – сприяє розбудові, життю, радості.

Одне прислів’я каже не гнатися за двома зайцями, бо жодного не впіймаєш. Тобто вчить нас скромності – гідній доброї людини якості. Інше дає настанову відрізняти зерно від полови, тобто бачити фальш, обман.

Тож давайте усвідомимо, що є добром, а що злом спершу для самих себе. Тоді ми чинитимемо по правді й справедливості. Стаючи на сторону добра, ми допомагаємо йому перемогти у цій одвічній боротьбі.

Вірш був написаний у 1842 році під час поїздки на острів маврикій, куди направив бодлера вітчим, щоб по­вернути його на путь істини. шарль, перебуваючи 10 місяців на кораблі під наглядом капітана і спостерігаючи за птахами, роздумував над власною долею.   у перших рядках автор розповідає, як матроси задля розваги ловлять величних альбатросів, «що люблять пролітати слі кораблів». альбатрос - величний птах, володар морських просторів, що є кораблі. на палубі він має вигляд дуже безпорадного птаха.автору жаль птаха, свій біль і сум він передає у підкресленні величі цього володаря просторів.  поступово цей образ набуває символу образу самого поета і його долі у людському вирі життя. шарль бодлер не знаходить розуміння серед людей і тому не може злетіти думкою, а « крила велетня по землі».з образом цього птаха пов'язане все піднесене, він у центрі уваги, автор захоплюється ним і висловлює йому співчуття. у полоні альбатрос стає безсильним і смішним, бо він - жертва насилля.у цьому вірші шарль бодлер протиставляє високе і низьке, небесне і земне, поет і натовп, втілюється мотив боротьби добра і зла, у ньому висловлені гіркі роздуми автора про трагічну долю поета в сучасному йому суспільстві.